ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
17 квітня 2015 року Справа № 912/682/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград (далі - Товариство),
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2015
зі справи № 912/682/14
за позовом Товариства
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", м. Кіровоград,
про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 26.03.2015 № 355-10, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 скасувати, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2015 залишити в силі.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
У листі Головного управління Державного казначейства України у місті Києві від 7.02.2012 № 06-08/512-1512 зазначено такі реквізити для зарахування судового збору:
- отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва;
- банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;
- рахунок отримувача: 31211254700007;
- код за ЄДРПОУ: 38004897;
- код банку отримувача: 820019;
- код класифікації доходів бюджету: 22030004.
У доданому до касаційної скарги платіжному дорученні від 23.03.2015 № 1033 невірно зазначено "рахунок отримувача", а саме: "31210255700007" замість "31211254700007", тобто кошти перераховано не за належними реквізитами, що підтверджується довідкою Вищого господарського суду України від 16.04.2015 № 09.03-02/14/15.
Таким чином, дане платіжне доручення не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.
Пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Крім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Між тим у даній касаційній скарзі хоча й вміщено посилання на окремі норми матеріального права, проте не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та процесуального права припустився, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваного судового рішення, у чому саме полягало таке порушення або неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття зазначеної постанови.
Доводи скаржника стосуються встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Як вказано в пункті 62 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" (в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 3), якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.
Враховуючи викладене та керуючись пунктами 4 та 6 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 зі справи № 912/682/14 повернути приватному акціонерному товариству "Креатив".
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Харченко
The court decision No. 43672060, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 17.04.2015. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 912/682/14. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: