Court ruling № 4366555, 07.07.2009, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-22354/08                               Головуючий у І інстанції – Пилипенко О.Е.

                                             Суддя-доповідач Данилова М.В.

УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

07 липня 2009 року                                                                                     м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:                      

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів:                       Бєлової Л.В. та Бистрик Г.М.

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києвіпо роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року у справі за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - 

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000881650/0 від 27.12.2006 р. та № 0000891650/0 від 27.12.2006 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно було нараховано позивачу за результатами невиїзних документальних перевірок штрафні санкції, оскільки відповідачем були пропущені строки давності щодо нарахування штрафних санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року позовні вимоги було задоволено повністю.

Вважаючи, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, відповідач просить оскаржуване рішення скасувати. Зазначали, при судовому розгляді справи Окружним адміністративним судом м. Києва не було прийнято до уваги абз.4 ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. №2343-12.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.12.2006 р. СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП проведено невиїзні документальні перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку ДК «Укргазвидобування».

На підставі проведених перевірок були складені акти «Про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»за січень 2002 р., січень 2003 р.»№ 857/1650/30019775 від 19.12.2006 р. та «Про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»з квітня 2001 р. по лютий 2004 р.»№ 860/16-50/30019775 від 19.12.2006 р.

Актом перевірки № 857/1650/30019775 від 19.12.2006 р. було встановлено порушення строків сплати податкових зобов’язань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, передбачених ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»та пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі акту перевірки № 857/1650/30019775 податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2006 р. № 0000891650/0, на підставі якого до позивача було зобов’язано сплатити штраф у розмірі у розмірі 10 % у сумі 110 грн. 71 коп.

Актом перевірки № 860/16-50/30019775 від 19.12.2006 р. було встановлено порушення строків сплати податкових зобов’язань з комунального податку, передбачених п. 5.2 «Положення про комунальний платіж»та пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі акту перевірки № 860/16-50/30019775 від 19.12.2006 р. СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2006 р. № 0000881650/0, яким до позивача було застосовано штраф у розмірі 10 % у розмірі 136 грн. 92 коп.

Позивач перераховував по сплаті комунального податку на рахунок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, що підтверджується платіжними дорученнями:

- за квітень 2002 р. № 83 від 11.04.2002 р. та № 187 від 18.04.2002 р.;

- за травень 2002 р. № 11 від 10.05.2002 р.;

- за вересень 2002 р. № 174 від 01.11.2002 р.;

- за жовтень 2002 р. № 1771 від 08.10.2002 р.;

- за листопад 2002 р. № 249 від 05.11.2002 р.

У зв’язку з тим, що у другому кварталі 2002 року ДК «Укргазвидобування», як платник податків, стала на облік в СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, на адресу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було направлено листи від 28.05.2002 р., № 13-394, від 07.08.2002 р. № 13-511 та від 10.12.2002 р. № 13-693 з проханням перевести кошти з рахунку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на рахунок СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначає процедуру донарахування податкових зобов’язань та сплати (стягнення) податку, зокрема у термін протягом якого орган державної податкової служби може вчиняти такі дії.

Відповідно до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 вказаного Закону, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, податковий орган не мав законних підстав для здійснення перевірки на підприємстві позивача у період 2001-2003 р. у зв’язку зі спливом строку давності, а також застосовувати до позивача штрафні санкції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій у суді першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги про дію мораторію на задоволення вимог кредиторів  у відповідності до Закону України"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення ст. 12 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові санкції (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), стосується вимог, зобов'язань, які підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у відповідності до ст. 1 цього Закону, де наведено визначення мораторію.

Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Відтак нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення коштів на підставі виконавчих документів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

Введення мораторіюна виконання вимог кредиторівне забороняєорганам, що перевіряютьнараховувати як поточні податкові зобовязаннята штрафні санкції так іподаткові зобов»язання, які виникли до, а виявлені після  початку процедури банкротстваплатника податку, а також штрафи за їх невиконання.

Тобто обґрунтування пропущення строку застосування податкових повідомлень-рішень введенням мораторію на виконання задоволення вимог кредиторів відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.  

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року - залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлено 10 липня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-22354/08                               Головуючий у І інстанції – Пилипенко О.Е.

                                             Суддя-доповідач Данилова М.В.

    УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

07 липня 2009 року                                                                                     м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:                     

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів:                       Бєлової Л.В. та Бистрик Г.М.

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києвіпо роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року у справі за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - 

в с т а н о в и л а:

Узв’язку зі складністю справи, відповідно до вимог cтаттей 158, 160 КАС України суд оголошує вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2008 року - залишити без змін.

Повний текст ухвали буде виготовлено 10 липня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: