22-ц/775/408/2015(м)
263/4004/14-ц
Головуючий у 1 інстанції Шатілова Л.Г.
Доповідач Зайцева С.А.
У Х В А Л А
про повернення судового збору
16 квітня 2015 року м. Маріуполь
Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області Зайцева С.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 лютого 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Бедненко С.В. про визнання договору дарування недійсним - відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання удаваним договору дарування та визнання дійсним договору купівлі-продажу-задоволено.
З вказаним рішенням не погодилася ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, при цьому за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 сплатила судовий збір за квитанцією № 406 від 05 березня 2015 року в розмірі 153,94 грн. на розрахунковий рахунок № 31211206700052,ідентифікаційний код 02895610, одержувач платежу Жовтневий районний суд м. Маріуполя ,найменування установи банку ГУ ДКСУ в Донецькій області, код установи банку 37989721,МФО 834016 ,який не є належним для оплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 5 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», встановивши, що судовий збір сплачено не за місцем розгляду справи, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та пропонує сплатити судовий збір до бюджету за місцем розгляду справи (стаття 121 ЦПК) і одночасно цією ж ухвалою відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, вирішує питання про повернення помилково сплаченого судового збору.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16 березня 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху та їй запропоновано сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на належний розрахунковий рахунок, але не вирішено питання про повернення помилково сплаченого судового збору.
15 квітня 2015 року від ОСОБА_1 надійшла заява про повернення судового збору в сумі 153,94 грн., сплаченого на неналежний рахунок.
Вважаю можливим задовольнити заяву та повернути ОСОБА_1 суму судового збору, сплаченого 05 березня 2015 року на неналежний рахунок в розмірі 153,94 грн.
Керуючись ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, суддя,-
у х в а л и л а:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити .
Повернути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1,яка мешкає за адресою : АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 153 (сто п*ятьдесят три) грн. 94 коп. за квитанцією № 406 від 05 березня 2015 року на розрахунковий рахунок № 31211206700052, ідентифікаційний код 02895610, одержувач платежу Жовтневий районний суд м. Маріуполя ,найменування установи банку ГУ ДКСУ в Донецькій області, код установи банку 37989721,МФО 834016 .
Суддя Апеляційного суду
Донецької області С.А.Зайцева
The court decision No. 43626700, Donetsk Oblast Court of Appeal (Mariupol City) was adopted on 16.04.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 263/4004/14-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: