Court ruling № 43613232, 06.04.2015, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 р. Справа № 876/9505/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г.,Сапіги В.П.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Квадрос» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Квадрос» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Квадрос»» (далі - ТзОВ «Квадрос», позивач) звернулося з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.06.2014 року №0002242201, яким донараховано податок на прибуток на суму 179409 грн, №0002182201, яким донараховано податок на додану вартість на суму 17662 грн. та №0002232201, яким донараховано податок на додану вартість в розмірі 13347 грн..

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті із порушенням вимог законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними бухгалтерськими документами, а висновки відповідача стосовно нереальності господарських операцій, здійснених із контрагентами позивача - ПП «Воллі», ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Крафт ЛВ», не відповідають дійсності. У позивача наявні усі необхідні первинні документи, які дають право включити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Відтак, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Суд виходив з того, що договори, укладені між позивачем та ПП «Воллі», ТзОВ «Євробуд», ПП «Львів Металбуд», ТзОВ «Лідерком» є фіктивними, що підтверджується вироком в кримінальній справі, судовими рішеннями та поясненнями засновників. Первинні документи, представлені позивачем, хоча і складені відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», однак не відображають реального характеру господарських операцій між вищевказаними суб'єктами.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги в основному покликається на те, що в підтвердження реальності господарських операцій представлено податкові накладні, договори та додатки до них, платіжні відомості, довідки про вартість виконаних робіт (кошториси), акти приймання - передачі проектних робіт, матеріалів, установчі документи контрагентів. Не звернуто увагу суду на ст.61 Конституції України щодо принципу індивідуальної юридичної відповідальності. Також не взято до уваги судову практику. Крім того, контрагент, відомості щодо якого є в Єдиному державному реєстрі не може вважатися фіктивним підприємством лише на підставі міркувань податкового органу.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Квадрос» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ПП «Воллі», ТзОВ «Промтехметал», ТзОВ «Крафт ЛВ» та іншими суб'єктами господарювання за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 30.05.2014 року № 440/22-01/19175434, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Воллі» укладено договір про виконання робіт по поточному ремонту приміщень 34-х відділень ПАТ КБ «Правекс - Банк». Вироком Сихівського районного суду 26.12.2012 року у справі № 1319/5265/2012 директора ПП «Воллі» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України. Таким чином, судом встановлено факт здійснення фіктивного підприємництва контрагентом позивача.

Крім того, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2013 року у справі № 2а-13424/11/1370 припинено юридичну особу ПП «Воллі», у зв'язку з тим, що установчі документи не відповідають нормам законодавства, а особа, яка зазначена засновником та власником ПП «Воллі» фактично до діяльності підприємства відношення немає.

Між ТзОВ «Квадрос» та ТзОВ «Євробуд» укладено договір про поставку будівельних матеріалів. Однак, позивачем не представлено жодних доказів, які б підтвердили перевезення товарно - матеріальних цінностей, зокрема немає актів приймання - передачі товару, сертифікатів відповідності, товаросупроводжувальних документів, товарно-транспортних накладних. Доказів транспортування товару позивачем не надано. До того ж, згідно протоколу допиту директора ТОВ «БТК»Євробуд» ОСОБА_2 встановлено, що вказане підприємство на пропозицію невідомого чоловіка було перереєстровано на його ім'я. В подальшому ніякого відношення до участі в діяльності підприємства він не приймав.

Що стосується господарських операцій позивача із ПП «Львів Металбуд», то, як вбачається з матеріалів справи, між ними укладено договір підряду № 20/10-10 на проведення робіт по оформленню, підготовці, узгодженню та отриманню документації стосовно введення в експлуатацію відділення АТ «УкрСиббанк» та правовстановлюючої і технічної документації. Взято до уваги те, що у провадженні Сихівського районного суду м. Львова знаходиться кримінальна справа № 1-249/11 про обвинувачення ОСОБА_3 (директора ПП «Львів - Металбуд») за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 , ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України, що ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій.

На рахунок проведення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Лідерком», то варто зазначити, що згідно протоколу допиту директора ТзОВ «Лідерком» ОСОБА_4 встановлено, що вказане підприємство було зареєстроване на його ім'я за грошову винагороду без мети здійснення реальної господарської діяльності.

Необхідно зазначити, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений у первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту (зобов'язання) та валових витрат (валових доходів).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи, представлені позивачем в обґрунтування своїх тверджень, хоча і оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», однак не відображають реального характеру господарських операцій, що відбулись між позивачем та вищевказаними контрагентами.

Вищевикладена правова позиція суду апеляційної інстанції відповідає судовій практиці Верховного Суду України (постанова від 05.03.2012 року), яка з урахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.

Отже, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Квадрос» залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року по справі № 813/4319/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга