Court ruling № 43555869, 07.04.2015, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/7021/14

У Х В А Л А

07 квітня 2015 року м. Одеса

12 год. 09 хв.

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Свириді Х.С.

за участю сторін:

представник позивача - не з'явився

представник відповідача - Соловян В.М. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Перемога» (код ЄДРПОУ 05530792) до Балтської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2014 року №0000511701 про сплату приватним сільськогосподарським підприємством «Перемога» 374 283,91 грн., у тому числі 188 418,23 грн. податку з доходів найманих працівників та 185 865,68 грн. штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватне сільськогосподарське підприємство «Перемога» (код ЄДРПОУ 05530792) з позовом до Балтської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2014 року №0000511701 про сплату приватним сільськогосподарським підприємством «Перемога» 374 283,91 грн., у тому числі 188 418,23 грн. податку з доходів найманих працівників та 185 865,68 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У судове засідання прибув представник відповідача.

Позивач або його представник у судове засідання не прибули. Позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття суду не повідомив, заяв про перенесення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не надав (аркуші справи 138).

В судовому засіданні встановлено, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України виходячи з наступного.

Згідно матеріалів справи, ухвалою суду від 15.12.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.01.2015 року об 10 год. 00 хв.

В судове засідання, яке відбулось 05.01.2015 року, позивач не прибув, належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (аркуш справи 44).

Про причини неприбуття суду не повідомив, доказів щодо поважності причин неприбуття до суду, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

За клопотанням представника відповідача, у судовому засіданні 05.01.2015 року відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України судом прийнято ухвалу про зупинення провадження у справі до 20.01.2015 року для повторного виклику позивача у судове засідання.

Судове засідання призначено на 20.01.2015 року о 14 год. 30 хв.

В судових засіданнях, які відбулись 20.01.2015 року та 10.02.2015 року за участю представників сторін, за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинено.

Судове засідання призначено на 05.03.2015 року о 10 год. 30 хв.

Проте, у судове засідання, яке відбулось 05.03.2015 року за участю представника відповідача, представник позивача не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про одержання повістки ПСП «Перемога» (аркуш справи 124).

При цьому, через канцелярію суду за вхід. № 5209/15 від 03.03.2015 року позивачем за підписом директора ПСП «Перемога» подано клопотання про перенесення судового засідання, призначеного на 05 березня 2015 року у зв'язку із хворобою законного представника, на інший день (аркуш справи 128).

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У зв'язку із вказаними обставинами, враховуючи приписи ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою недопущення зловживання сторонами у справі своїми правами, відповідно до ст.ст. 69 - 70 вказаного Кодексу, в судовому засіданні, 05.03.2015 року, усною ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання, позивача зобов'язано у наступне судове засідання надати докази, що підтверджують перебування законного представника ПСП «Перемога» на лікарняному станом на 05.03.2015 року та у зв'язку із тим, що провадження у справі було зупинено, продовжено строк зупинення провадження у справі до 19.03.2015 року.

Судове засідання призначено на 19.03.2015 року об 11 год. 30 хв.

Повістку про виклик ПСП «Перемога» у судове засідання, призначене на 19.03.2015 року об 11 год. 30 хв. із повідомленням позивача про необхідність надання суду доказів на підтвердження викладених у клопотанні від 03.03.2015 року підстав щодо перебування представника позивача на лікарняному 05.03.2015 року було надіслано за вказаною у адміністративному позові адресою позивача та отримано позивачем 12.03.2015 року, про що свідчить, зокрема, наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (аркуш справи 137).

Проте, у судове засідання, яке відбулось 19.03.2015 року за участю представника відповідача, позивач або його представник не прибули.

Позивач належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, згідно вищезазначених судом обставин, які підтверджуються наявними в матеріалах справи: витягом з реєстру поштових відправлень ООАС від 06.03.2015 року про відправлення на адресу позивача повістки, витягом з веб-сайту ДП «Укрпошта» «Відстеження поштових відправлень», згідно яких поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 6500903812375 було вручено адресату особисто та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (аркуші справи 132-132зв., 137).

Про причини неприбуття позивач суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не подав, доказів перебування законного представника позивач на лікарняному у період 05.03.2015 року до суду не надано.

Згідно ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевказане та ненадання позивачем або його уповноваженим представником відповідних доказів в обґрунтування клопотання, з урахуванням якого судове засідання призначене на 05.03.2015 року не відбулось, та в обґрунтування поважності причин неприбуття у судове засідання, призначене на 19.03.2015 року, усною ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання, неприбуття позивача у судові засідання, призначені на 05.03.2015 року та 19.03.2015 року визнано неповажними та оскільки провадження у справі було зупинено, продовжено строк зупинення провадження у справі до 07.04.2015 року.

Судове засідання призначено на 07.04.2015 року об 11 год. 00 хв.

Повістку про виклик у судове засідання, призначене на 07.04.2015 року об 11 год. 00 хв. було надіслано за вказаною в адміністративному позові адресою позивача та отримано ним своєчасно - 25.03.2015 року (аркуш справи 138).

Проте, у судове засідання, яке відбулось 07.04.2015 року за участю представника відповідача позивач або його представник у судове засідання не з'явились. Позивач належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття суд не повідомив.

Вказані обставини дають підстави для прийняття рішення про залишення позову без розгляду, відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо залишення адміністративного позову ПСП «Перемога» без розгляду з вищевикладених підстав.

Представник відповідача вважав можливим прийняття судом ухвали про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Сторони належать до складу осіб, які беруть участь у справі, а тому володіють загальними правами, які передбачені ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім наявних прав особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. Процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов'язки другої особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до положень, передбачених ч. 1, 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

Так, особи, які беруть участь у справі, можуть звернутися до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, посилаючись на обставини, що їм перешкоджають взяти участь у судовому засіданні, як то, відрядження, несвоєчасне вручення повістки, захворювання, що перешкоджає з'явитись до суду, тощо. Тобто, ці підстави, як правило визнаються судом поважними причинами неявки, якщо вони підтверджені відповідними доказами. Якщо ж відповідних доказів не надано, суд може відмовити в задоволенні клопотання з мотивів його недоведеності. При цьому, остаточно поважність причин неприбуття, що перешкоджають взяти участь особи у судовому засіданні оцінюватиме суд у кожному конкретному випадку, з метою визначення правових наслідків такого неприбуття.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до положень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Причини неприбуття слід визнавати неповажними, якщо за таких причин особа мала реальну можливість прибути до судового засідання або надіслати свого представника. Тож поважність причин неприбуття є оціночною категорією, яка залежить від конкретних обставин, а відтак, про вирішення цього питання суд постановляє вмотивовану ухвалу .

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Недобросовісним користуванням процесуальними правами вважається, зокрема, нез'явлення учасників судового процесу у судові засідання без поважних причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій. Вказані підстави спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу та порушення права інших учасників судового процесу.

Згідно приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, слід зазначити, що у своєму рішенні від 21 грудня 2006 року у справі «Мороз та інші проти України», Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.

Крім того, відповідно до положень п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач, який відповідно до ст. 50 цього Кодексу є стороною в адміністративному процесі - зокрема, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Права та обов'язки осіб, які беруть участь у адміністративному процесі, в тому числі права та обов'язки позивача закріплено ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких належать, крім іншого: добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що позивач у даному провадженні зловживає своїми правами, що призводить до порушення прав відповідача на своєчасний розгляд справи, а також свідчить про прояв неповаги до суду та вказане не може бути спростовано тим, що позивач не є громадянином України, оскільки звертаючись до суду за захистом прав сторони є рівними у своїх правах та обов'язках.

За таких обставин, неприбуття позивача (представника позивача) у судове засідання повторно, перешкоджає здійсненню адміністративного судочинства, зумовлює збільшення процесуальних строків розгляду адміністративної справи та свідчить про зловживання процесуальними правами, наданими ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, яким передбачено, що позов підлягає залишенню без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

А відтак, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин, які свідчать про зловживання позивачем правом на судовий захист, а саме неприбуття вчетверте (за увесь строк перебування справи у провадженні суду та тричі підряд) без поважних причин та не повідомлення суду про наявність будь-яких причин, які зумовили неприбуття позивача у судові засідання, призначені на 05.01.2015 року о 10 год. 00 хв., 05.03.2015 року об 11 год. 00 хв., 19.03.2015 року об 11 год. 30 хв. та 07.04.2015 року об 11 год. 00 хв. та підтверджуються матеріалами справи, позовну заяву ПСП «Перемога», з урахуванням думки представника відповідача, суд вважає, що адміністративний позов ПСП «Перемога», слід залишити без розгляду.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Перемога» (код ЄДРПОУ 05530792) до Балтської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2014 року №0000511701 про сплату приватним сільськогосподарським підприємством «Перемога» 374 283,91 грн., у тому числі 188 418,23 грн. податку з доходів найманих працівників та 185 865,68 грн. штрафних (фінансових) санкцій підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ч. 3, ч. 6 ст. 128, п. 4 ч. 1 ст. 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Перемога» (код ЄДРПОУ 05530792, адреса: 66127, Одеська область, Балтський район, с. Лісничівка) до Балтської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2014 року №0000511701 про сплату приватним сільськогосподарським підприємством «Перемога» 374 283,91 грн., у тому числі 188 418,23 грн. податку з доходів найманих працівників та 185 865,68 грн. штрафних (фінансових) санкцій - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду, він має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено та підписано 10 квітня 2015 року.

Суддя Я.В. Балан