№ 43552, 26.06.2006, Commercial Court of Ternopil Oblast

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2006 р.

Справа № 9/133-1905

10:30 год.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Кропивній Л.В.

Розглянув справу

за позовом Державного управління екології та природних ресурсів в Тернопільськійобласті, м. Тернопіль

до Бережанського районного державного агролісогосподарського підприємства "Бережаниагроліс", м. Бережани, ід.код 31274170

За участю представників сторін:

За участю представників сторін:

позивача: Рижак С.М., доруч.

відповідача: у судове засідання не з’явився

Судом роз’яснено учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов’язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України

Позивач –Державне управління екології та природних ресурсів в Тернопільській області , м. Тернопіль , - звернувся 12.04.2006 р. до суду з позовом до відповідача – Бережанського районного державного агролісогосподарського підприємства „Бережаниагроліс”, м. Бережани, ід код 31274170, про стягнення з відповідача 584,60 грн. у відшкодування збитків , заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Зазначає, що в порушення ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” завдано збитків, розрахунок яких проведено згідно ч 2 п. 62 Правил відпуску деревини на пні в лісах України, затверджених постановою КМУ від 29.07.99 N 1378 ( 1378-99-п ).

Відповідач не скористався своїм правом взяти участь у судових засіданнях, не зважаючи на судові виклики повістками, направленими на його адресу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив:

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року (зі змінами та доповненнями) до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать подання позовів про відшкодування збитків і витрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 1 Положення про державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природоохоронних ресурсів України від 11.08.2000 N 108( із наступними змінами та доповненнями) , державне управління екології та природних ресурсів в областях є територіальним органом Міністерства екології та природних ресурсів України і входить до сфери його управління.

За пунктом 3 вказаного Положення , одним із основних завдань управління є: державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами України і особами без громадянства, іноземними юридичними й фізичними особами на відповідній території, додержанням екологічних вимог у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності митниць призначення та відправлення.

Пункт 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З наведеного випливає , що державне управління екології та природних ресурсів в Тернопільській області має адміністративну процесуальну правоздатність , адже діє у сфері забезпечення реалізації державної екологічної політики, спрямованої на забезпечення ефективного використання та відтворення природних ресурсів, тобто у сфері публічно-правових відносин . При таких обставинах справи, господарський суд розглядає позов державного управління екології та природних ресурсів відповідно до ст. 4, 6, 17, 18 та п.6 розділу УП Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що інспекторською службою Держлісінспекції державного управлінням екології та природних ресурсів в Тернопільській області під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у Бережанському районному державному агролісогосподарському підприємстві „Бережаниагроліс” зафіксовано порушення відповідачем природоохоронного законодавства, що полягало у рубці 20 дерев без наявності клейма відводу ( невідведених у рубку) і не визначених у лісорубному білеті, у кварталі 29 виділі 31 на площі 0,3 га, кварталі 33 виділі 10 на площі 26 га, у кварталі 4 виділі 25 на площі 1,0 га .

Даний факт підтверджується актом перевірки від 19-21 липня 20005 р. дотримання відповідачем природоохоронного законодавства України, польовими переліковими відомостями, які підписані представниками держінспекції та керівником „Бережаниагроліс”.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з розрахунком, здійсненим згідно з Постановою КМУ України від 29.071999 р. № 1378, яким затверджено „Правила відпуску деревини на пні в лісах України” , розмір збитків , які повинен відшкодувати відповідач, становить 584,60 грн.

Матеріалами справи доведено , що відповідач у добровільному порядку 584,60 грн. на відшкодування збитків не сплатив, а претензію на вказану суму , яка надіслана йому держуправлінням екології та природних ресурсів в Тернопільській області 04.08.2005 р. , залишив без відповіді та задоволення.

За п. 5 ст. 64 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 р.” грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності ,зараховуються на рахунок місцевого бюджету..

Статтею 2 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 N 254 2-III ( 2542-14 ) встановлено, що до бюджетів місцевого самоврядування відносяться бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань .

З огляду на наведене, кошти на відшкодування завданих відповідачем збитків у розмірі 584,60 грн. підлягають зарахуванню в доход : Шибалинської сільської ради Бережанського району - 69,4 грн. , Мечищинської сільської ради Бережанського району –39,3 грн. та Рекшинської сільської ради Бережанського району - 475,9 грн.

Судові витрати, в силу положень. ст. 94 КАСУ, стягненню з відповідача не підлягають, адже згідно з ст. 4 Декрету КМ України "Про державне мито" від 21.01.93 р. N 7-93 ( 7-93 ), зі змінами та доповненнями, державне управління екології та природних ресурсів і його територіальні органи звільняються від сплати держмита за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах про стягнення коштів на покриття шкоди, заподіяної державі забрудненням навколишнього середовища, порушенням лісового законодавства та нераціональним використанням природних ресурсів і рибних запасів.

Керуючись ст. 22 Закону України „Про судоустрій України”, ст. 4, 6, 7, 18, ст. 94, 162, 163 та п.6 розділу УП Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України , господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Бережанського районного державного агролісогосподарського підприємства „Бережаниагроліс”,( м. Бережани, вул.. Мічурина,1, р/р 260025137 в ТОД АППБ „Аваль” м. Тернопіль, МФО 338501, ід код ід код 31274170) у відшкодування збитків :

- 69,4 грн. в доход місцевого бюджету Шибалинської сільської ради Бережанського району , р/р 31513903600029 місцевий бюджет Шибалиньької сільської ради, код бюджету 24061600, ід код 23588183 в УДК у Тернопільській області, МФО 838012;

- 39,3 грн. в доход місцевого бюджету Мечищинської сільської ради Бережанського району, р/р 31517903600014 місцевий бюджет Мечищинської сільської ради , код бюджету 24061600, ід код 23588183 в УДК у Тернопільській області, МФО 838012

- 475,9 грн. Рекшинської сільської ради Бережанського району ,р/р 31510903600022 місцевий бюджет Рекшинської сільської ради , код бюджету 24061600, ід код 23588183 в УДК у Тернопільській області, МФО 838012.

На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя Л.В. Кропивна