Court ruling № 43531786, 11.03.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.03.2015р. м. Київ К/9991/32378/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Пропан» Публічного акціонерного товариства «Житомиргаз»

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року

у справі № 2а-6311/09/0670

за позовом Дочірнього підприємства «Пропан» Публічного акціонерного товариства «Житомиргаз»

до Державної податкової інспекції у Житомирському районі

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Дочірнє підприємство «Пропан» Публічного акціонерного товариства «Житомиргаз» (який є правонаступником Дочірнього підприємства «Пропан» Відкритого акціонерного товариства «Житомиргаз») (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Житомирському районі (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001702302 від 10 червня 2009 року (з урахуванням клопотання про зміну підстав позову від 29 жовтня 2009 року № 544).

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року у задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДП «Пропан» ПАТ «Житомиргаз», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Головним державним податковими ревізорами - інспекторами ДПА у Житомирській області та старшим державним податковими ревізорами - інспекторами ДПА у Житомирській області на підставі направлень від 30 квітня 2009 року № 952 та № 953 була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, а саме: господарської одиниці - АЗГП, що розташована за адресою: Житомирська область, с. Станишівка, на належить ДП «Пропан» ВАТ «Житомиргаз», за результатами якої був складений акт перевірки від 08 травня 2009 року № 0478/06/30/23/30928236.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені: вимоги пунктів 9, 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та вимоги пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

10 червня 2009 року ДПІ у Житомирському районі на підставі вказаного акту перевірки прийняла рішення № 0001702302, яким на підставі пунктів 1, 2 статті 17, статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ДП «Пропан» ВАТ «Житомиргаз» штрафні (фінансові) санкції у сумі 76865,60 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії податкового органу по проведенню перевірки вцілому були здійснені правомірно, із дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та у межах повноважень, передбачених законодавством України, з урахуванням того, що позовна заява та уточнення до неї не містять доводів позивача з посиланням на докази, які б підтверджували такі доводи, щодо спростування фактів порушення суб'єктом господарювання вимог 9, 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та вимоги пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пунктів 1, 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для виконання покладених на них завдань, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 7 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

Як слідує з направлень на перевірку від 30 квітня 2009 року № 952 та № 953, її метою є контроль за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

За приписами абзаців 1, 4 статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Зважаючи на те, що метою перевірки було саме питання дотримання ДП «Пропан» ПАТ «Житомиргаз» вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що обов'язку повідомлення позивача про проведення такої перевірки за 10 днів у даному випадку у податкового органу не було.

Крім іншого, частиною 2 статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що ненадання платнику податків документів, визначених частиною 1 цієї статті, або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною 1 цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, головний бухгалтер та оператор господарської одиниці позивача допустили перевіряючих до перевірки та не перешкоджали у її проведенні.

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність дій податкового органу щодо проведення перевірки, оформлення її результатів актом перевірки, на підставі якого було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог лише з підстав порушення податковим органом порядку проведення такої перевірки, з урахуванням того, що ані позовна заява, ані касаційна скарга не містять доводів (з посиланням на відповідні докази), які б спростовували сам факт порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зафіксований у акті перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДП «Пропан» ПАТ «Житомиргаз» залишенню без задоволення, а постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Пропан» Публічного акціонерного товариства «Житомиргаз» залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна