Court ruling № 43531315, 16.03.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2015 року м. Київ К/800/54334/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 року

у справі № 2а-11353/11/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія управління проектами Акрополь»

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області,

Управління Державного казначейства у Галицькому районі м. Львова

про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія управління проектами Акрополь» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, Управління Державного казначейства у Галицькому районі м. Львова про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 22.07.2011 року № 1040 та рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про опис майна у податкову заставу від 02.08.2011 року № 11392/24-005. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 03.08.2011 року № 0019331511/279, від 19.10.2011 року №0029551511. Визнано протиправними дії Управління державного казначейства у Галицькому районі м. Львова щодо розподілення сум єдиного податку у лютому 2011 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 02.12.2013 року замінено Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова правонаступником Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є суб'єктом малого підприємництва, що підтверджується Свідоцтвами про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою.

Нарахований єдиний податок ТОВ «Компанія управління проектами Акрополь» у січні 2011 року становив 7 206, 00 грн.

04.02.2011 року кошти в сумі 3 098, 58 грн. (43%) було сплачено на рахунки відповідного бюджету (на розподільчий рахунок №34211378700004), що підтверджується платіжним дорученням №35 від 04.02.2011 року.

Відповідно до наявного у матеріалах справи листа Управління Державного казначейства у Галицькому районі м. Львова з вказаної суми 43% (1 332, 39 грн.) було внесено в місцевий бюджет Галицького району, а 57% (1 766, 19 грн.) - перераховано у фонди.

Дії позивача по зверненню з відповідними листами до Управління державного казначейства у Галицькому районі м.Львова та ДПІ у Галицькому районі м.Львова від 15.06.2011 року, від 04.07.2011 року, від 28.07.2011 року з проханням про зарахування коштів в сумі 1 766,19 на нові рахунки, які органом Державного казначейства відкриті 07.02.2011 року, залишилися безрезультатними.

22.07.2011 року відповідачем винесено податкову вимогу № 1040, відповідно до якої станом на 22.07.2011 року сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 1 771, 11 грн., а також прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 02.08.2011 року № 11392/24-005.

За результатами перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету ТОВ «Компанія управління проектами Акрополь», відповідачем складено акт від 30.06.2011 року №1697/178/151/33420115, яким встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2011 року №0019331511/279, яким за затримку на 16 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку в розмірі 1 764, 20 грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 176, 42 грн.

Крім того, на підставі акта перевірки від 07.10.2011 року 3783/358/151/33420115 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011 року №0029551511, яким за затримку на 16 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1 771, 11 грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 177, 11 грн.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до Державного бюджету України - 20 відсотків; до місцевого бюджету - 23 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

З 01 січня 2011 року в Україні встановлено новий порядок сплати суб'єктами малого підприємництва єдиного податку.

Підпунктами 2 і 3 пункту 1 підрозділу 8 Розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України встановлено, що нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється суб'єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок відповідно до Указу Президента від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Єдиний податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку, що підлягає перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1196 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року №507», яка набрала чинності з 1 січня 2011 року, викладено пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 року №507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727» у новій редакції.

Згідно із пунктом 6 зазначеної постанови КМУ, розподіл сплачених суб'єктом малого підприємництва сум єдиного податку Державною казначейською службою не здійснюється. Суб'єкт малого підприємництва сплачує 43 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету; 57 відсотків нарахованого єдиного податку на рахунки органів Пенсійного фонду України як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В силу п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за період січень 2011 року сплата єдиного та фіксованого податків здійснена в повному обсязі.

Отже, заперечення Управління Державного казначейства у Галицькому районі м. Львова на позов про те, що розподіл єдиного податку 04.02.2011 року проведено відповідно до порядку, який діяв до 01.01.2011 року, оскільки наказом Державного казначейства України від 01.02.2011 року № 21 датою початку здійснення операцій по виконанню державного та місцевих бюджетів було визначено 07.02.2011 року, є безпідставними та правомірно не прийнято судами до уваги.

Таким чином, дії Управління державного казначейства України у Галицькому районі м.Львова щодо розподілення вже розподілених коштів, сплачених позивачем як єдиний податок з юридичних осіб за січень 2011 року, є протиправними.

Крім того, сплата єдиного податку позивачем за період лютий-вересень 2011 року підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями, а відповідні кошти зараховані на рахунок місцевого бюджету Галицького району №31515969700004 за кодом бюджетної класифікації 18050300, що підтверджується також листом Управління Державного казначейства у Галицькому районі м. Львова.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем єдиний податок сплачений відповідно до норм діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог у зв'язку протиправністю податкових повідомлень-рішень, відсутністю у платника податкового боргу зі сплати єдиного податку за спірний період, та як наслідок протиправністю винесення податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 року у справі № 2а-11353/11/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук