Court ruling № 43528310, 06.04.2015, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"06" квітня 2015 р.Справа № 922/1322/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Прокурор Ленінського району, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Закор М, ЛТД", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 7 908,22 грн. за участю представників:

прокурора - Зливка К.О., за пос. № 013773 від 06.12.2012 року

позивача - Шафоростова О.М., за дов. № 04 від 12.01.2015 року

відповідача -Герасимова М.В., керівник

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Закор М, ЛТД", про стягнення коштів у розмірі 7 170,57 грн. з яких заборгованість за договором оренди № 2138-Н від 27 грудня 2005 року у розмірі 6 915,10 грн. та 255,47 грн. пеня, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 2138-Н від 27 грудня 2005 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 березня 2015 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1322/15 та призначено її до розгляду на 06 квітня 2015 року.

13 березня 2015 року через канцелярію суду від прокурора надійшла заява (вх. № 9822 від 13 березня 2015 року) про виправлення описки у позовній заяві, дана заява судом долучена до матеріалів справи. Водночас прокурором 13 березня 2015 року супровідним листом через канцелярію суду (вх. № 9805 від 13 березня 2015 року) надано пакет документів, який судом долучено до матеріалів справи.

20 березня 2015 року від прокурора через канцелярію суду надійшла заява з додатками (вх. № 10938 від 20 березня 2015 року) про збільшення позовних вимог в якій прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором оренди у розмірі 6 915,10 грн. та 993,12 грн. пені. Дані документи судом долучено до матеріалів справи.

03 квітня 2015 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13270 від 03 квітня 2015 року) з додатками в якому відповідач вказує на повне погашення заборгованості перед позивачем за договором оренди № 2138-Н від 27 грудня 2005 року у розмір 7 908,22 грн. Водночас просить суд, враховуючи майновий стан відповідача, зменшення пасажиропотоку, погашення суми позову в повному обсязі та відсутність предмету спору на момент розгляду справи, керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір" звільнити відповідача від сплати судового збору у цій справі.

В призначене судове засідання 06 квітня 2015 року з'явився прокурор та представник позивача, які підтримали заяву прокурора (вх. № 10938 від 20 березня 2015 року) про збільшення позовних вимог та просили суд її прийняти до розгляду.

Представник відповідача в засіданні суду 06 квітня 2015 року не заперечував проти прийняття судом до розгляду заяви прокурора (вх. № 10938 від 20 березня 2015 року) про збільшення розміру позовних вимог.

Суд, розглянувши питання прийняття до розгляду заяви прокурора (вх. № 10938 від 20 березня 2015 року) про збільшення розміру позовних вимог, встановив, що вказаною заявою прокурором здійснено збільшення кількісних показників за тією ж вимогою, що заявлена у позовній заяві (збільшено розмір пені внаслідок збільшення періоду її нарахування); вказана заява підписана уповноваженою особою з дотриманням правила вчинення процесуальної дії - надано докази направлення заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачу та відповідачу.

У пунктах 3.10 та 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України за № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Позивач, при здійсненні відповідної процесуальної дії (в розумінні ст. 22 ГПК України), повинен додержуватись правил її вчинення, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК - залишення без розгляду відповідної заяви.

З огляду на вищевикладене - заява прокурора про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 10938 від 20 березня 2015 року) підлягає прийняттю до розгляду, подальший розгляд справи здійснюватиметься з її урахуванням.

Представник позивача в засіданні суду надав письмові пояснення із довідкою. В своїх поясненнях позивач просить суд у зв'язку зі сплатою, згідно п. 1.1 ст. 80 ГПК України, припинити провадження по справі та судові витрати покласти на відповідача; дані документи судом долучені до матеріалів справи з подальшою реєстрацією в канцелярії суду за вх. № 13493 від 06 квітня 2015 року.

Представник позивача та прокурор підтримали заяву про припинення провадження у справі в зв'язку з проведенням відповідачем повної сплати. Відповідач не заперечив проти задоволення вказаної заяви та, водночас, просив суд звільнити підприємство-відповідача від сплати судового збору.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27 грудня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 2138-Н (з доповненнями та змінами внесеними додатковими угодами).

Відповідно п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - частина одноповерхової будівлі південного павільйону квиткових кас (колишнє приміщення приміських кас Люботинського напрямку (надалі - майно), загальною площею 73,3 кв. м, розміщеного за адресою: м. Харків, вул. Червоноармійська, 3б, що знаходиться на балансі вокзалу Харків-Пасажирський Південної залізниці. Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою станом на "03" березня 2010 р. і становить 528 000,00 грн. без урахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою розташування торгівельної точки.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Орендоване майно залишається на балансі підприємства із зазначенням, що це майно передано в оренду, та зараховується на позабалансовий рахунок орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим (п. п. 2.2, 2.3 договору).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендованої плати за державне майно та пропорційно її розподілу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць перерахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) травень 2014 року - 8 476,17 грн. (згідно додатку № 1 до цієї додаткової угоди). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком - вересень 2014 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за червень-вересень 2014 року. У разі виникнення різниці по сплаті орендної плати, за період з 24.09.14 р. до моменту набрання чинності цієї додаткової угоди, повинна бути сплачена орендарем протягом місяця після її підписання" (п. 3.1 додаткової угоди № 8 до договору оренди № 2138-Н від 27.12.2005р.).

Орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - розмірі 70%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30%. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3 у співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. п. 3.3, 3.5 додаткової угоди № 10 до договору оренди № 2138-Н від 27.12.2005.

Сторони погодили, що даний договір діє до 24 вересня 2016 року (додаткова угода № 9 від 27.06.2014 р.).

Як вказує прокурор в позовній заяві - позивач протягом всього терміну дії договору оренди належним чином виконував взяті на себе зобов'язання, однак, в порушення умов спірного договору, відповідач не сплачував орендну плату на користь позивача своєчасно і в повному обсязі, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем з орендної плати у сумі 6 915,10 грн. за січень 2015 року. Крім того, прокурором, на підставі пункту 3.5 договору, заявлено до стягнення з відповідача 993,12 грн. пені.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, згідно частини 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з наданої позивачем до матеріалів справи довідки та наданих відповідачем копій платіжних доручень № 54 від 11.03.2015 р. на суму 6 915,10 грн., № 55 від 11.03.2015 р. на суму 255,00 грн., № 57 від 16.03.2015 р. на суму 0,47 грн., № 75 від 30.03.2015 р. на суму 737,65 грн. останнім було повністю погашено заборгованість з орендної плати та пені перед позивачем на загальну суму 7 908,22 грн.

Відповідно до п. 1.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, судом враховано п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зі змісту якого: припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд припиняє провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1.1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

В даному випадку, предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача сум заборгованості та пені за договором оренди № 2138-Н від 27 грудня 2005 року, які були погашені відповідачем після порушення провадження у даній справі, у зв'язку з чим між сторонами не залишилося не врегульованих питань, а тому суд вважає за необхідне припинити провадження у справі згідно п. 1.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд, враховуючи приписи частин 1 та 3 ст. 49 ГПК України, вважає за необхідне покласти судові витрати в розмірі 1 827 грн. судового збору на відповідача. При цьому суд відмовляє відповідачу у звільненні його від сплати судового збору з огляду на приписи вказаної статті ГПК України та з врахуванням того, що відповідачем на надано доказів в обґрунтування наявності підстав для застосування ст. 8 ЗУ "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 29, 32, 33, 34, 43, 44, 49, ч. 1. п. 1.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду заяву прокурора про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 10938 від 20 березня 2015 року).

Провадження у справі № 922/1322/15припинити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Закор М, ЛТД" (61052, м. Харків, пл. Привокзальна, 1, код ЄДРПОУ 30290139) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/1322/15