Decision № 43480937, 17.03.2015, Prymorskyi District Court of Odesa City

Справа № 522/11344/14-ц

Провадження № 2/522/2925/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», третя особа ОСОБА_2 про припинення поруки, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», про визнання договору поруки припиненим, посилаючись на те, що між ним, як поручителем, та Банком, як кредитором, було укладено Договір поруки № 06-09/1301 від 29.05.2008 року в забезпечення Кредитного договору № 674-ф03.7/125 від 29.05.2008 року, укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк». Банк з ОСОБА_2 без згоди позивача уклали угоду про збільшення процентної ставки за користування кредитом та ануїтетного платежу, що, на думку позивача, є підставою для припинення договору поруки.

В судовому засідання представник позивача позов підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги, обґрунтовуючи їх положеннями ч.1 ст.559 ЦК України, згідно яких порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що 29.05.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», як кредитором, та ОСОБА_2 як позичальником, був укладений договір кредиту № 674-ф03.7/125, відповідно до якого кредитор надає позичальнику гроші у розмір 60 000 доларів США, зі сплатою процентів у розмірі 13, 5 річних.

Того ж дня, 29.05.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1, як поручителем, був укладений Договір поруки № 06-09/1301, за умовами якого позивач, як поручитель, зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань, що виникли з Кредитного договору № 674-ф03.7/125 від 29.05.2008 року.

29.09.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», як кредитором, та ОСОБА_2 як позичальником була укладена додаткова угода № 1 до Кредитного договору № 674-ф03.7/125 від 29.05.2008 року. Відповідно до вказаної угода сторони домовились про те, що з 29.10.2008 року процента ставка за користування встановлена на рівне 14 %, а також внесені зміни до ануїтетних платежів.

Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

Пунктом 1.2 договору поруки № 06-09/1301 від 29.05.2008 року поручитель ознайомлений з умовами договору Кредиту, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не має.

Крім того, у п.1.1 договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках передбачених договором кредиту № 674 - ф03.7/125 від 29 травня 2008 року.

У п. 3.3.2 договору поруки сторони передбачили, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору з позичальником, без попередньої письмової погодження поручителя.

Представником відповідача був наданий Договір про внесення змін № 1 до Договору поруки № 06-09/1301 від 29.05.2008 року, що підписаний позивачем, яким він надав свою згоду на внесення змін до договору кредиту.

Частиною 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст.599-601,604-609 ЦК України, зокрема ст.599 України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведених належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

При цьому суд виходить з того, що обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення яких здійснює поручитель.

В даному випадку суд вважає, що обсяг зобов'язання ОСОБА_1, як поручителя, визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного кредитного договору, якими визначено обсяг зобов'язання боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

При цьому, укладаючи договір поруки, поручитель погодився з умовами основного договорів щодо збільшення розміру процентної ставки та зобов'язався перед банком відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань в повному обсязі, зокрема: як тих, що виникли з кредитного договору, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Крім того, згідно положень ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів міститься в статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Припинення правовідношень застосовується, як правило у разі невиконання чи неналежного виконання боржником своїх обов'язків і до них відносяться позови про розірвання цивільно-правових договорів, про визнання угоди недійсною, про визнання угоди такою, що не підлягає виконанню, тощо. Таким чином, припинення правовідносин (зобов'язань) здійснюється у спосіб визначений договором чи законом.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог позивача.

Керуючись ст.16, 559, 598,-601,604-609 ЦК України, ст. ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:

17.03.2015