Court ruling № 43472321, 30.03.2015, Lviv Administrative Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 року Справа № 876/942/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 12.01.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції третя особа ОСОБА_2 про визнання неправомірною нарахування заборгованості по аліментах,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 24.11.2014 року звернувся в суд з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції третя особа ОСОБА_2 про визнання неправомірною нарахування заборгованості по аліментах в розмірі 42 160 грн.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 12.01.2015 року передано на розгляд Івано-Франківському міському суду.

Не погодившись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить зазначену ухвалу скасувати, покликаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Івано-Франківським міським судом від 17.09.2008 року видано виконавчий лист, щодо стягнення з ОСОБА_1 аліменти в користь ОСОБА_2 у твердому грошовому розмірі по 600 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття.

Постановою державного виконавця Гуляк М.І. відділу ДВС Золочівського РУ юстиції від 20.08.2014 року ВП№44468683 відкрито виконавче провадження. Постановою від 08.09.2014 року державним виконавцем винесено постанову про виправлення помилки, яка була допущена державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ при розрахунку заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України №3 від 13 грудня 2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» із змінами від 21.05.2012 року №5 передбачено, що відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Отже, суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

У розумінні статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому судам слід ураховувати, що до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Справи за позовами про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) належать до справ адміністративної юрисдикції незалежно від суб'єкта звернення до суду (частина п'ята статті 82 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частина 2 ст.384 ЦПК України передбачає, що скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що дана справа підвідомча суду, який видав виконавчий лист, за правилами ЦПК України, а не суду адміністративної юрисдикції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим в силу вимог ст. 202 КАС України ухвала суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 202, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 12.01.2015 року у справі № 445/2526/14-а - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції третя особа ОСОБА_2 про визнання неправомірною нарахування заборгованості по аліментах - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст ухвали виготовлено 02.04.2015 року