Court ruling № 43439416, 02.04.2015, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast

Справа № 369/7791/14-к

Провадження № 1-кп/369/68/15

УХВАЛА

Іменем України

02.04.2015 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

при секретарі Комендат М.Р.

за участю прокурора Галюка І.В.

представника потерпілого ПП «Торговий

Дім Поляков» Іванченка І.М.

захисника ОСОБА_2,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12014100030006065 від 07.06.2014 року за підозрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ярославль Ярославської області, Росія, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

встановив:

Кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, був переданий в провадження судді Омельченко М.М. 10.03.2015 року згідно повторного автоматичного розподілу справи у зв'язку з відсторонення судді Бурбели Ю.С. від посади судді згідно з постановою ВР України від 05.03.2015 року.

Враховуючи те, що згідно з постановою ВР України № 250-VIII від 05.03.2015 року визнано такою, що втратила чинність, постанову ВР України від 07.06.2012 року № 4919-VI «Про обрання суддів» в частині обрання на посаду судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Бурбели Ю.С., як таку, що прийнята в цій частині з порушенням вимог Конституції України, у кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

За таких обставин суд, вислухавши клопотання учасників судового засідання, які не заперечували проти призначення судового розгляду кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, яка в свою чергу містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчиненні злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії» №9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду (рішення від 25.03.1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Проте, під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, так як в даному обвинувальному акті зазначені лише фактичні обставини справи, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, який йому інкримінується.

Таким чином, прокурором у відповідності до вимог кримінального процесуального закону підозрюваному ОСОБА_3 фактично не висунуто обвинувачення у вчиненні відповідного злочину, що унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження, у зв'язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 20, 314-315, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014100030006065 від 07.06.2014 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, повернути прокурору Деснянського району м. Києва для усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) діб з моменту її оголошення до Апеляційного суду Київської області.

Суддя Омельченко М.М.