Court ruling № 43407723, 16.03.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 березня 2015 року м. Київ В/800/1147/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Цвіркуна Ю.І. - суддя-доповідач,

Борисенко І.В., Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Усенко Є.А.,

розглянувши заяву Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 05.12.2014 року у справі №816/2804/14

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6

до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки),

встановив:

Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 05.12.2014 року у справі №816/2804/14, якою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2014 року у справі № 816/2804/14 відмовлено.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме п. 138 ст. 138, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує і додає ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15.10.2013 року №К/800/2697/13.

Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

З огляду на зміст відповідних судових рішень, у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, колегія суддів не вбачає подібність правовідносин.

Тож у судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Миргородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області у допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 05.12.2014 року у справі №816/2804/14.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Судді Ю.І.Цвіркун

І.В.Борисенко

Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук

Є.А.Усенко