Court ruling № 43407224, 17.03.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2015 м. Київ К/800/57086/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Люсєва А.М., розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуДержавної податкової інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постановуХарківського окружного адміністративного суду від 21.08.2014 та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014у справі №820/14721/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Енліль» доДержавної податкової інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області провизнання дій протиправними та скасування наказу,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Енліль» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міністерства доходів і зборів України в Харківській області щодо проведення невиїзної позапланової перевірки позивача та скасувати наказ №1591 від 04.08.2014 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міністерства доходів і зборів України в Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2014 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014, вказаний позов задоволено частково, скасовано наказ Державної податкової інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №1591 від 04.08.2014 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Енліль» (податковий номер 38385856)». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.06.2014, 25.06.2014 та 03.07.2014 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було направлено запити про надання інформації та її документального підтвердження до ТОВ «Укр-Енліль», у відповідь на які останній листами від 10.06.2014, 27.06.2014 та 16.07.2014 надав відповідачу інформацію та копії первинних документів по взаємовідносинах з контрагентами позивача вказаних у додатках до запитів.

04.08.2014 начальником ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Харківській області Сагайдак І.А., керуючись підпунктом 78.1.1. статті 78 Податкового кодексу України, було винесено наказ №1591 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Енліль».

На час направлення запитів до платника податків у податкового органу не було жодної податкової інформації про факти, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, так як за змістом Наказу Міністерства доходів і зборів України №184 від 18.03.2014 «Про індикативні показники доходів на березень 2014 року» він підлягав виконанню відповідачем протягом березня-квітня 2014 року, а також міг бути реалізований під час планової перевірки позивача за період з 01.12.2012 по 31.03.2014, проведеної з 23.05.2014 по 02.06.2014, та за наслідками якої був складений акт №2305/20-30-22-01/38385856 від 10.05.2014.

Також судами встановлено, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «ФІНАНСІНВЕСТГРУП» та ТОВ «НЕРТУС СХІД» були складені податковими органами лише 31.07.2014 та 11.07.2014, тобто вже після направлення відповідачем письмових запитів позивачу від 02.06.2014, 25.06.2014 та 03.07.2014.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування пп. 78.1.1 Податкового кодексу України, оскільки на момент прийняття спірного наказу відповідач не мав будь-яких даних, які б підтверджували, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За приписами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Враховуючи вимоги наведених норм, з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, а також приймаючи до уваги, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову та скасування спірного наказу, що ґрунтується на нормах закону.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді Г.К.Голубєва А.М.Лосєв