Court ruling № 43390732, 31.03.2015, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10045/15-ц

У Х В А Л А

"31" березня 2015 р. Печерський районний суд м. Києва

в складі : головуючого - судді Цокол Л.І.

за участі секретаря Тишенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 про забезпечення позовних вимог,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю « Лізингова компанія « Автофінанс» про захист прав споживача та стягнення коштів. Поряд із позовними вимогами подано заяву про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позовних вимог в розмірі 261 856,00грн. Заява обгрунтована наступними обставинами. 25.06.2014р. ОСОБА_1 і ТОВ « Лізингова компанія « Автофінанс» було укладено договір Фінансового лізінгу № 010571 з додатками, згідно якого предметом Лізінгу по даному договору є : автомобіль Honda CR-V вартістю 397 500,00грн.

Відповідно до умов Договору лізингодавець (Відповідач) бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу (автомобіль Honda CR-V, зазначений у п. 1.1 договору та специфікації, що є додатком № 3 до договору) у власність та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу (Позивачу) на строк та на умовах, передбачених договором.

В усній формі Представник відповідача роз'яснила, що позивач повинен спочатку сплатити комісію за організацію та оформлення договору в сумі 39 750 гривень та авансовий платіж в сумі 198 750 гривень, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача. В той же день позивачем було сплачено рахунок на суму 39 750 грн. та рахунок на суму 198 750 грн.(копії квитанцій додаються).

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю « Лізингова компанія « Автофінанс» не виконує взяті на себе зобов'язання , відповідно до договору № 010571 фінансового лізингу від 25.06.2014 року, статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у різі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім того Позивач звернувся до суду із вимогами, що мають матеріальний характер, предметом яких є грошова сума в розмірі 261 856 грн. (Авансовий платіж 198 750 грн. + Комісія за організацію 39 750 грн.+ Неустойка 11 925 грн.+ Моральна шкода 10 000 грн.+ Послуги банка 1 431 грн.= 131 560 грн. ) грн, що є значними для нього коштами. Майновий стан та платоспроможність TOB «Лізингова компанія «Автофінанс» викликають сумніви у зв'язку з тим, що за відомостями ЕДР (http://ігс.gov.ua/ua/Poshuk-v- YeDR.html) на даний момент відкрито 18 (вісімнадцять) виконавчих проваджень, а тому незабезпечення їх збереження може в подальшому призвести до неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, враховуючи, що TOB «Лізингова компанія «Автофінанс» може відчужити все своє майно або перевести всі грошові суми зі свого розрахункового рахунку на інший.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що, вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК (1618-15) перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

В зв'язку з тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити та зробити неможливим виконання рішення суду, представник вважає, що необхідно вжити заходів щодо забезпечення позову за поданою заявою при зверненні до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» про захист прав споживача та стягнення коштів, та накласти арешт в межах суми позовних вимог, а саме в розмірі 261 856 грн, на рахунок 26006379153 в AT «Райффайзен Банк Аваль» МФО 380805 код 38104479 , який належить ТОВ«Лізингова компанія «Автофінанс» , що знаходиться в м. Києві по вул. Шовковичній,42-44 офіс 9СД2.

Вивчивши заяву , додані до неї документи, слід дійти наступного висновку.

Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю.

Представник позивача ОСОБА_2 зверншись із заявою про забезпечення позову просить накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку відповідача, що в свою чергу може привести до порушення вимог ст. 152 ЦПК України .

Крім того представником позивача не наведено переконливих доводів в підтвердження наявності достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З огляду на викладене слід визнати те, що в даний час відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

заяву позивача ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 про забезпечення позовних вимог, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом п'яти діб з дня отримання її копії.

Суддя Цокол Л.І.