Court ruling № 43385764, 31.03.2015, Commercial Court of Kherson Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

________________

У Х В А Л А

"31" березня 2015 р. Справа № 923/1281/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалтея» про розстрочку виконання судового рішення, подані в межах справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея"

про стягнення 530434,95 дол. США, що еквівалентно 6215674,94 грн,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Васильєвої М.В., Мамедової Т.В. (представників за дорученнями),

ДВС - Григоренка М.Ю. (представника за дорученням),

в с т а н о в и в:

7 жовтня 2014 року у даній справі судом прийняте рішення, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 381757,70 доларів США (що еквівалентно 4473464,22 грн) заборгованості за кредитом, 65515,87 доларів США (що еквівалентно 767719,68 грн) заборгованості по процентам, 14726,43 доларів США (що еквівалентно 172565,37 грн) пені по кредиту, 2 945,90 доларів США (що еквівалентно 35520,27 грн) пені по відсоткам, 1000 доларів США (що еквівалентно 11718,07) штрафу, 63988,85 грн компенсації по сплаті судового збору.

За результатами апеляційного (постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р.) та касаційного (постанова Вищого господарського суду України від 19.02.2015р.) перегляду рішення суду залишене без змін, у зв'язку з чим позивачу 12.01.2015р. видано відповідний наказ про примусове стягнення заборгованості.

В подальшому 11 березня 2015 року до суду надійшла заява Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про розстрочку виконання судового рішення, за якою виконавча служба просить розстрочити виконання рішення на 5 років, мотивуючи це поданим боржником клопотанням про звернення до суду із заявою про розстрочку.

Поряд з цим, 23 березня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Амалтея» також подано до суду заяву про розстрочку виконання судового рішення строком на 5 років, в якій заявник посилається на наступні обставини.

Так, між ТОВ «Амалтея» та ПуАТ «Дельта банк» укладено три кредитні договори:

1) Договір кредитної лінії № ВКЛ-2006474/1 від 13.07.2011р. з максимальним лімітом заборгованості 5977000 дол. США, зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 13% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 12.07.2016р.;

2) Договір кредитної лінії № ВКЛ-2006474/2 від 13.07.2011р. з максимальним лімітом заборгованості 2000000 дол. США, зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 13% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 12.07.2016р.;

3) Договір кредитної лінії № НКЛ-2006474/3 від 30.04.2013р. з максимальним лімітом заборгованості в сумі 381757,70 дол. США, зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 13% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 31.08.2014р.

14.04.2014р. Банк звернувся до Товариства з вимогами № 18.2-188, № 18.2-183, № 18.2-189 про дострокове погашення заборгованості по наданим кредитам, нарахованих процентам та неустойки. В подальшому Банк звернувся до господарського суду Херсонської області з позовами про дострокове стягнення з Товариства заборгованості по кредитним договорам. За результатами судових розглядів судами прийняті рішення, а саме.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.10.2014р. у справі № 923/1312/14 частково задоволено позовні вимоги ПуАТ «Дельта Банк» за договором кредитної лінії № ВКЛ-2006474/1 від 13.07.2011р. та стягнуто з ТОВ «Амалтея» 5407000 доларів США на повернення кредиту, 837468,56 доларів США в якості відсотків за користування кредитними коштами, 30000 доларів США в якості штрафних санкцій, 55365,41 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору. За апеляційною скаргою Товариства постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 р. рішення було змінено шляхом надання Товариству відстрочки виконання рішення на строк 1 рік до 29.01.2016р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.10.2014р. у справі № 923/1311/14 частково задоволено позовні вимоги ПуАТ «Дельта Банк» за кредитним договором № BKJI-2006474/2 від 13.07.2011 р. та стягнуто з Товариства 2000000 доларів США (що еквівалентно 23436144 грн) заборгованості за кредитом, 332720,14 доларів США (що еквівалентно 3898838,56 грн) заборгованості по процентам, 8873,06 доларів США (що еквівалентно 103975,16 грн) пені по відсоткам, 3000 доларів США (що еквівалентно 35154,22 грн) штрафу, 54495,76 грн компенсації по сплаті судового збору. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. апеляційна скарга Товариства залишена без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 07.10.2014 р. по справі №923/1311/14 залишено без змін. Проте, постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2015р. касаційна скарга Товариства задоволена, попередні судові рішення скасовані, а справа направлена на новий розгляд.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.10.2014р. у справі № 923/1281/14 задоволено частково позовні вимоги ПуАТ «Дельта Банк» та стягнуто з Товариства 381757,70 доларів США (що еквівалентно 4473464,22 грн) заборгованості за кредитом, 65515,87 доларів США (що еквівалентно 767719,68 грн) заборгованості по процентам, 14726,43 доларів США (що еквівалентно 172565,37 грн) пені по кредиту, 2 945,90 доларів США (що еквівалентно 35520,27 грн) пені по відсоткам, 1000 доларів США (що еквівалентно 11718,07) штрафу, 63988,85 грн компенсації по сплаті судового збору. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015р. рішення суду залишено без змін.

02.02.2015р. на підставі наказу господарського суду головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області відкрите виконавче провадження № 46300480.

На думку заявника, сам по собі факт достроково стягнення Банком з Товариства заборгованості за кредитними договорами є обставиною, яка ускладнює виконання рішень судів, так як Товариство свою господарську діяльність планувало таким чином, щоб акумулювання основної суми фінансових активів для погашення кредитної заборгованості відбулось станом на 12.07.2016р.

Загальний обсяг боргових зобов'язань Товариства перед Банком по договорам кредитної лінії № ВКЛ-2006474/1 від 13.07.2011p., № BKЛ-2006474/2 від 13.07.2011p., № HKЛ-2006474/3 від 30.04.2013р. з тіла кредиту та відсотків дорівнює 9024462,27 дол. США (що еквівалентно 105749298,60 грн. за курсом НБУ станом на 16.07.2014 р. - 11,718072 грн). З урахуванням неустойки, яка стягнута за рішеннями суду у справі № 923/1281/14, № 923/1312/14 та заявлена до стягнення у справі № 923/1311/14, яка буде розглядатись господарським судом Херсонської області 14.04.2015p., загальний обсяг боргових зобов'язань Товариства перед Банком дорівнює 9884513,29 дол. США (що еквівалентно 115827438,40 грн. за курсом НБУ станом на 16.07.2014р. - 11,718072 грн). Поряд з цим, в період дії кредитних договорів з 13.07.2011р. по 27.01.2014р. Товариством сплачено Банку в погашення тіла кредиту - 1313807,09 дол. США, в погашення відсотків - 1731491,26 дол. США.

За таких обставин, із загального боргу по трьом кредитним договорам з тіла кредитів в сумі 8358757,70 дол. США Товариством сплачено Банку 15,71 % від суми боргу, а із загального боргу по нарахованим відсоткам в сумі 2967195,83 дол. США Товариством сплачено Банку 58,35 % від суми боргу.

Цей факт сплати Товариством значних сум в погашення боргу, на думку заявника, свідчить про те, що він маючи значне фінансове навантаження, має намір виконати зобов'язання перед Банком, але тимчасово не в змозі погасити борг повністю через об'єктивні причини.

Заявник також вказує, що досліджуючи обставини господарської діяльності Товариства у справі № 923/1312/14 Одеський апеляційний господарський суд встановив, що об'єктивний характер причин, що призвели до неспроможності ТОВ «Амалтея» сплатити суму боргу за судовим рішенням є основні чинники важкого фінансового стану підприємства, а саме: зростання протягом поточного року курсу долара США відносно гривні (девальвація гривні на дату винесення судового рішення склала 62%, на кінець року 97,5%); зростання на 60 % вартості сировини, частка якої у структурі собівартості продукції сягає 80%.

Вказані причини склались за обставин, незалежних від підприємства та непідконтрольних йому процесів, а саме під впливом законодавчих та регулятивних заходів Національного банку та Уряду в умовах зовнішніх ринкових чинників, а тому Товариство було вимушено лише обраховувати відповідно до встановленого порядку дійсну суму своїх активів та зобов'язань, яка змінилась з незалежних від нього причин, що призвело до погіршення фінансового стану та втрати платоспроможності.

Суд також вказав, що: «ТОВ «Амалтея» є виробником поліпропіленової мішкотари з 1998 року. Трудовий колектив товариства складає більше 300 осіб робочих професій (ткалі, екструдерщики, механіки, електрики тощо). Тобто, Товариство має соціальну значущість, забезпечує зайнятість на виробництві та доходність досить значної кількості жителів регіону; основною сировиною, з якої виготовляються поліпропіленові мішки, є поліпропілен, ціна на який постійно зростає на внутрішньому та зовнішньому ринках. В результаті чого витрати ТОВ «Амалтея» на виробництво є більшими ніж доходність від продажу мішків. Тому ТОВ «Амалтея» на протязі 2012 - 2014 років має значні збитки від виробничої діяльності, що підтверджується відповідними даними бухгалтерської звітності, що є у справі; значна кількість постачальників сировини, вкладишів до мішків та покупців продукції ТОВ «Амалтея» знаходиться на сході України, де відбувається антитерористична операція, та в Криму, що негативно позначається на виробництві та реалізації продукції; курс долара по відношенню до гривні станом на 16.07.2014 р. значно виріс порівняно із 13.07.2011 р. (дата укладення договору), що збільшило дефіцит ресурсів ТОВ «Амалтея».

Примусове стягнення боргу в межах виконавчого провадження, про відкриття якого Банк має право подати заяву одразу після набрання чинності судовим рішенням, призведе до додаткових витрат по сплаті виконавчого збору, які виходячи із суми позову будуть значними (7.462.873 грн. - 10 % від загальної суми боргу за рішенням суду у гривневому еквіваленті), що збільшить дефіцит ресурсів ТОВ «Амалтея» та не надасть можливості ТОВ «Амалтея» погасити борг ПАТ «Дельта Банк» в тому числі і в цій сумі; фактична відсутність у ТОВ «Амалтея» коштів на дату ухвалення судом рішення та відкриття виконавчого провадження призведе до примусової реалізації нерухомого та рухомого майна товариства, в тому числі виробничого обладнання, яке передане в заставу та іпотеку Банку, що призведе до припинення виробництва, фактичного банкрутства, ліквідації Товариства та звільнення працівників; збитковість господарської діяльності Товариства та, відповідно, прострочення виконання кредитних зобов'язань виникли з об'єктивних, незалежних від Товариства причин (стрімкої девальвації гривні протягом 2014 року, курсових втрат, дефіциту коштів).

Вищезазначені обставини ускладнять виконання рішення суду зараз та зроблять неможливим виконання рішення суду пізніше із-за банкрутства Товариства, яке за умови початку примусового стягнення невідкладно настане.

Протягом дії кредитних договорів Товариство, враховуючи складності із кредитними платежами, неодноразово зверталось до Банку з наступними проханнями та пропозиціями щодо врегулювання проблемної заборгованості:

- зниження відсоткової ставки до 10-9-8 % річних, для надання додаткового фінансування для покриття тимчасових розривів ліквідності та організації торгівлі поліпропіленом як додаткового виду господарської діяльності, створення резервного запасу сировини для запобігання скороченню доходності діяльності товариства та для виходу на беззбиткову діяльність,

- розглянути можливість конвертування кредитного боргу товариства у володіння Банком 50% статутного капіталу товариства з метою здійснення альтернативного фінансування з наступним викупом цієї частки, продажу кредитного боргу з дисконтом зацікавленій особі, що є звичайною практикою у діяльності банків.

Підприємство на даний час є діючим, отримує замовлення на продукцію (поліпропіленові мішки), отримує аванси або остаточний розрахунок від покупців продукції. Грошові кошти від покупців продукції поступають на розрахункові рахунки Товариства, але одразу йдуть на придбання сировини, виплату заробітної плати, сплату обов'язкових платежів до бюджету та в соціальні фонди.

Об'єктивним показником за цих обставин є дані балансів та фінансових звітів, яких вбачається, що у Товариства наявний постійний дефіцит грошових коштів та збитки від господарської діяльності, так як всі грошові кошти, які надходять протягом операційного дня, витрачаються на забезпечення поточної діяльності товариства».

Проаналізувавши та оцінивши зазначені обставини Одеський апеляційний господарський суд у справі № 923/1312/14 дійшов до наступного висновку:

«Враховуючи, що обставини, викладені відповідачем у заяві про відстрочку виконання рішення є такими, що здатні суттєво ускладнити виконання рішення, приймаючи до уваги, що негайне виконання рішення може негативно вплинути на фінансовий стан відповідача та його виробничу діяльність, в результаті чого може привести до банкрутства підприємства, розцінюючи ці обставини як виключні, вищевказана заява відповідача підлягає частковому задоволенню із відстроченням строку виконання рішення господарського суду Херсонської області від 21.10.2014р. строком на один рік до 29.01.2016р.».

В іншій справі № 923/1311/14 за позовом Банку до Товариства Вищий господарський суд України в постанові від 03.03.2015р. відзначив, що місцевим господарським судом розглянуто клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду на два роки та залишено без задоволення з посиланням на його необґрунтованість та суперечність принципам розумності і справедливості договірних зобов'язань. Апеляційний господарський суд погодився з такими висновками господарського суду першої інстанції залишаючи його без змін з тих же підстав. Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не змогла погодитись в повній мірі з прийнятими судовими рішеннями, та дійшла до висновку, що «відхиляючи клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення, місцевим господарським судом враховано лише інтереси однієї сторони (право банку на дострокове повернення кредитних коштів), без врахування інтересів відповідача та об'єктивних чинників, які призвели до неналежного виконання зобов'язання, наявності вини відповідача перед позивачем у невиконанні договірних зобов'язань, а також інших обставин, які об'єктивно нададуть можливість повернути кредитні кошти без спричинення тяжких наслідків як для позивача так і для відповідача».

На думку заявника, Одеський апеляційний господарський суд у справі № 923/1312/14 та Вищий господарський суд України у справі № 923/1311/14, врахувавши об'єктивні обставини, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, прийшли до висновку про наявність підстав для відстрочки виконання рішення суду по справі № 923/1312/14 та необхідність врахування інтересів не тільки Банку, а і Товариства для створення умов для погашення боргу Товариства перед Банком без спричинення тяжких наслідків для обох сторін.

Відносно обґрунтування наявності підстав для розстрочки заявник вказав, що при заборгованості за кредитним договором № HKЛ-2006474/3 від 30.04.13р. в сумі згідно судового рішення 465900 дол. США різниця в курсі 21 грн/дол., який закладено при розрахунках статей Держбюджету України, і 30 грн/дол., який діє на дату 28.02.2015р., означає для інвестора різницю у витратах 4200000 грн. З урахуванням загальної заборгованості за кредитами за договорами № BKЛ- 2006474/1, № BKЛ-2006474/2 і № HKЛ-2006474/3 згідно судових рішень 9085000 дол. США загальна різниця у витратах складає 81800000 грн.

Товариство знаходиться в умовах та під впливом об'єктивних і тимчасових законодавчих, регуляторних та інформаційних чинників, приймаючи до уваги тимчасовість панічних настроїв та деструктивних явищ в економіці та банківській системі, тривання та розвиток міжнародної співпраці в напрямку економічної розбудови України, перспективу відновлення інвестиційної привабливості економіки країни в цілому у 2015-2016 році, подальшого курсу на стабілізацію та відновлення економіки, завіряння КМУ і НБУ в максимальних зусиллях по стабілізації курсу та загального стану економіки, існуючу тенденцію поліпшення економічних показників власної господарської діяльності.

Заявник вказує, що необхідною умовою збереження підприємства, як діючої господарської одиниці, забезпечення виконання ним економічних, соціальних, суспільних функцій, є забезпечення можливості:

1) внаслідок стабілізації курсу національної валюти зменшення необхідної гривневої маси для залучення інвестиційних коштів та виконання за зобов'язань за рішенням суду;

2) підвищення інвестиційної привабливості підприємства за рахунок:

- зменшення показників збитковості у разі перерахунку заборгованості на дату балансу при меншому курсі долара;

- позитивного впливу на загальний фінансовий стан підприємства значення показника «операційний прибуток» за рахунок перевищення темпів зростання ціни на продукцію порівняно з ціною на сировину, збільшення обсягів виробництва при тому ж рівні постійних витрат, поліпшення показників операційної рентабельності.

3) залучення на підприємство інвестиційних фінансових інструментів.

На думку заявника, існує ймовірність зниження поточного значення ціни на сировину аналогічно коливанням ціни 2011, 2012, 2013 років.

Зменшення величини власного капіталу протягом 2014 року та січня-лютого 2015 року обумовлено перерахунком залишку заборгованості на дату звітності відповідно до зростання курсу долара до гривні (175,6 млн. грн від перерахунку заборгованості за основною сумою кредитних зобов'язань, 35,2 млн. грн. від перерахунку заборгованості за відсотками за кредит) та недоотриманням прибутку від реалізації продукції в сумі приблизно 10,0 млн. грн внаслідок підвищення ціни на сировину.

Вищенаведені значення коефіцієнтів, що характеризують співвідношення показників балансу підприємства, і, відповідно, його майновий стан, свідчать про значне погіршення фінансового стану підприємства станом на останню звітну дату перед винесенням судового рішення про стягнення заборгованості та на поточну дату порівняно з початком 2014 року .

Коефіцієнт ліквідності свідчить про те, що станом на початок року всього майна підприємства (включаючи необоротні активи) було достатньо для задоволення вимог кредиторів з покриттям 1,16 за умови, що ринкова вартість майна дорівнюватиме його балансовій вартості.

На дату винесення господарським судом Херсонської області рішення від 07.10.14р. по справі № 923/1281/14 спостерігалась недостатність не тільки наявних оборотних ресурсів для покриття зобов'язань товариства, а й всього майна, включаючи необоротні активи, з покриттям 0,78 та станом на 28.02.2015р. - 0,41 відповідно.

Коефіцієнт фінансової незалежності свідчить, що станом на початок року на кожну запозичену грошову одиницю у джерелах фінансування підприємства припадає 0,14 грн власного капіталу товариства. На дату винесення господарським судом Херсонської області рішення від 07.10.14 р. по справі № 923/1281/14 та станом на сьогоднішню дату власні кошти у Товариства відсутні. Коефіцієнт фінансового ризику станом на початок року свідчить, що на кожну власну грошову одиницю у джерелах фінансування підприємства припадає 6,20 грн запозиченого капіталу. На дату винесення господарським судом Херсонської області рішення від 07.10.14. по справі № 923/1281/14 від'ємне значення показника власного капіталу свідчить, що сума запозичених коштів (зобов'язань підприємства) перевищує поточну загальну вартість майна підприємства на 33781,0 тис. грн (на 30.09.14) та на 192874 тис. грн (на 28.02.15.) відповідно.

Тобто, всього наявного майна підприємства критично недостатньо для розрахунків по зобов'язаннях: загальна сума запозичених коштів (зобов'язань підприємства), відображена у судових рішеннях за трьома кредитними договорами 9085,0 тис. дол. США, яка складає на 28.02.2015р. еквівалент 272550,00 тис. грн. перевищує поточну загальну вартість майна підприємства 131490,0 тис. грн. на 141060,0 тис. грн. Це означає, що вимоги ПАТ «Дельта банк» за судовими рішеннями незабезпечені всім наявним майном ТОВ «Амалтея» майже на 52%.

Враховуючи фінансовий стан на дату винесення господарським судом Херсонської області рішення від 07.10.14. по справі № 923/1281/14 ТОВ «Амалтея» не мало і не має на теперішній час можливості сплатити суму заборгованості, визначену судовим рішенням, оскільки загальна сума боргових зобов'язань перевищує вартість всього наявного майна товариства.

Заходи у вигляді примусового списання коштів з арештованих рахунків призведе до того, що через кілька днів припиниться забезпечення операційного циклу, перестане поставлятися сировина і електроенергія. Продукція перестане вироблятися, відповідно припиниться надходження виручки.

Згідно даних бухгалтерського обліку (аналіз рахунку 201 за 4 кв. 2014 року) середньоденне споживання сировини становить 762,0 т / 92 дні = 8,2 тони. При завантаженні автотранспорту 20,0 т купівлю сировини потрібно здійснювати кожні 2,5 дні. При наявності залишку на 01.01.2015р. 107,2 т при порушенні ритмічності і регулярності поставки сировини продукція перестане вироблятися, відповідно виручка припинить надходити. Відповідно залишки коштів для здійснення примусового списання відсутні.

Щомісячна сума сплати за електричну енергію складає з грудня 2014 року приблизно 500 тис. грн. Умови розрахунків за електроенергію за договором при відсутності у підприємства обігових коштів є критичними для забезпечення процесу виробництва.

Так, відповідно до Порядку розрахунків (додаток 2 до договору про постачання електроенергії № 1991 від 12.11.14.) підприємство протягом місяця повинно здійснювати планові платежі за електроенергію. Відповідно до п. 5 Порядку у разі несвоєчасної сплати обумовлених платежів, нараховується пеня, інфляція та 3% річних. Відповідно до п. 6 у разі несплати рахунків протягом 5 днів Постачальник електроенергії має право відключити Споживача.В умовах відключення електроенергії виробництво, а відповідно, і надходження виручки, неможливо.

Із даних обліку (аналіз рахунків 31, 36 за 4 кв.2014року) слідує, що середньоденне надходження виручки становить 51333584 грн (ДтЗ1Кт36) / 66 рабочих днів = 778,0 тис. грн.

Таким чином, якщо виручка буде надходити протягом 10-12 днів, поки буде сировина і передплачена електроенергія, це дасть можливість примусово списати лише приблизно 8,0 млн. грн. При нинішньому курсі 25,0 грн/дол це складає приблизно 320000 дол. США.

Заборгованість за кредитом по справі, що розглядається, становить 465,9 тис дол. США. Тобто, за рахунок примусового стягнення коштів з рахунків заборгованість не буде погашено, судове рішення по справі № 923/1281/14 не буде реалізовано, як не будуть реалізовані і судові рішення по справах № 923/1311/14, № 923/1312/14 за позовами ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Амалтея» про стягнення заборгованості за кредитними договорами № ВКЛ-2006474/1 (6274468,56 дол. США), № ВКЛ-2006474/2 (2344593,2 дол. США).

Таким чином, об'єктивний характер причин, що призвели до неспроможності ТОВ «Амалтея» сплатити суму боргу за судовим рішенням, на думку заявника, полягає в тому, що основними чинниками важкого фінансового стану підприємства є:

- зростання протягом 2014, 2015 років курсу дол. США до гривні (девальвація гривні на дату винесення судового рішення склала 62%, на кінець року 97,5%, на 28.02.15. 375,0%);

- зростання протягом 2014 року на 60% вартості сировини, частка якої у структурі собівартості продукції сягає 80% (таблиця «Потребление полипропилена ООО «Амалтея»).

Вказані причини сформувалися за обставин, незалежних від підприємства та непідконтрольних йому - під впливом законодавчих та регулятивних заходів Національного банку та Уряду в умовах зовнішніх ринкових чинників. Підприємство було вимушено лише обрахувати відповідно до встановленого порядку дійсну суму своїх активів та зобов'язань, яка змінилася з незалежних від нього причин, що призвело до погіршення фінансового стану та неможливості виконати зобов'язання перед Банком..

Тимчасовий характер причин, що призвели до тимчасової неспроможності ТОВ «Амалтея» сплатити суму боргу за судовим рішенням, пояснюється кризовим станом банківської системи і валютного ринку внаслідок деструктивних змін в економіці, соціальній та гуманітарній сфері під впливом воєнних дій на сході країни. Регуляторні та законодавчі ініціативи НБУ та уряду свідчать про намір щодо стабілізації умов господарювання умов господарювання та життєдіяльності в Україні.

Заявника також вказує, що з кінця 2014 р. та на початку 2015 року почався процес накопичення операційного прибутку, який є вирішальним показником у створенні умов для погашення заборгованості перед ПАТ «Дельта Банк». Мета Товариства в умовах розстрочки виконання судового рішення накопичувати гривневу масу, підвищити інвестиційну привабливість, вирішити питання погашення заборгованості перед ПАТ «Дельта банк» за рахунок власних та інвестиційних коштів, а не за рахунок втрати всіх активів підприємства. Без розстрочки виконання судового рішення наведені в заяві обставини не тільки ускладнять, але і взагалі зроблять неможливим виконання рішення суду.

Ухвалами суду від 13 березня та 24 березня 2015 року вказані заяви ВДВС та відповідача прийняті до розгляду, об'єднані в провадження в межах одного судового розгляду, а їх безпосередній розгляд проведено в судовому засіданні, яке відбулося 31.03.2015р.

Безпосередньо розгляд заяв проведено без участі представника позивача, який в засідання не прибув, надіславши лише відзив на заяву, в якому висловлені заперечення щодо надання розстрочки з огляду на ризики підприємницької діяльності самого відповідача.

В судовому засіданні, представники відповідача та ДВС надали пояснення, в яких підтримали викладені обставини та подані ними заяви про розстрочку.

Крім викладеного судом встановлено, що між ТОВ «Амалтея» та ПуАТ «Дельта банк» укладено три кредитні договори:

- договір кредитної лінії № ВКЛ-2006474/1 від 13.07.2011р. з максимальним лімітом заборгованості 5977000 дол. США, зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 13% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 12.07.2016р.;

- договір кредитної лінії № ВКЛ-2006474/2 від 13.07.2011р. з максимальним лімітом заборгованості 2000000 дол. США, зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 13% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 12.07.2016р.;

- договір кредитної лінії № НКЛ-2006474/3 від 30.04.2013р. з максимальним лімітом заборгованості в сумі 381757,70 дол. США, зі сплатою плати за користування кредитом у розмірі 13% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 31.08.2014р.

14.04.2014р. Банк звернувся до Товариства з вимогами № 18.2-188, № 18.2-183, № 18.2-189 про дострокове погашення заборгованості по наданим кредитам, нарахованим процентам та неустойки, а також Банк звернувся до господарського суду Херсонської області з позовами про дострокове стягнення з Товариства заборгованості за вказаними кредитними договорами.

За результатами судових розглядів судами прийняті рішення, а саме.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.10.2014р. у справі № 923/1312/14 частково задоволено позовні вимоги ПуАТ «Дельта Банк» за договором кредитної лінії № ВКЛ-2006474/1 від 13.07.2011р. та стягнуто з ТОВ «Амалтея» 5407000 доларів США на повернення кредиту, 837468,56 доларів США в якості відсотків за користування кредитними коштами, 30000 доларів США в якості штрафних санкцій, 55365,41 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору. За апеляційною скаргою Товариства постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 р. рішення було змінено шляхом надання Товариству відстрочки виконання рішення на строк 1 рік до 29.01.2016р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.10.2014р. у справі № 923/1311/14 частково задоволено позовні вимоги ПуАТ «Дельта Банк» за кредитним договором № BKJI-2006474/2 від 13.07.2011 р. та стягнуто з Товариства 2000000 доларів США (що еквівалентно 23436144 грн) заборгованості за кредитом, 332720,14 доларів США (що еквівалентно 3898838,56 грн) заборгованості по процентам, 8873,06 доларів США (що еквівалентно 103975,16 грн) пені по відсоткам, 3000 доларів США (що еквівалентно 35154,22 грн) штрафу, 54495,76 грн компенсації по сплаті судового збору. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. апеляційна скарга Товариства залишена без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 07.10.2014 р. по справі №923/1311/14 залишено без змін. Проте, постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2015р. касаційна скарга Товариства задоволена, попередні судові рішення скасовані, а справа направлена на новий розгляд. Новий розгляд справи не завершено.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.10.2014р. у справі № 923/1281/14 задоволено частково позовні вимоги ПуАТ «Дельта Банк» та стягнуто з Товариства 381757,70 доларів США (що еквівалентно 4473464,22 грн) заборгованості за кредитом, 65515,87 доларів США (що еквівалентно 767719,68 грн) заборгованості по процентам, 14726,43 доларів США (що еквівалентно 172565,37 грн) пені по кредиту, 2 945,90 доларів США (що еквівалентно 35520,27 грн) пені по відсоткам, 1000 доларів США (що еквівалентно 11718,07) штрафу, 63988,85 грн компенсації по сплаті судового збору. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015р. рішення суду залишено без змін.

02.02.2015р. на підставі наказу господарського суду у даній справі Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області відкрите виконавче провадження № 46300480.

Вирішуючи подані заяви про розстрочку виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав виконавчий документ, за заявою сторони, державного виконавця, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Досліджуючи фінансове становище відповідача, судом встановлено, що за результатами 2014 та І кварталу 2015 років Товариство відповідно до Звітів про фінансові результати та Балансів (звіт про фінансовий стан) має зменшення величини власного капіталу, яке обумовлене перерахунком залишку заборгованості на дату звітності та недоотриманням прибутку від реалізації продукції внаслідок підвищення цини на сировину.

Зокрема, станом на 31.12.2013р. коефіцієнт ліквідності підприємства складав 1,16, станом на 30.09.2014р. - 0,78, станом на 31.12.2014р. - 0,69, станом на 28.02.2015р. - 0,41.

Коефіцієнт фінансової незалежності підприємства станом на 31.12.2013р. складав 0,14, станом на 30.09.2014р. - - 0,28, станом на 31.12.2014р. - - 0,45, станом на 28.02.2015р. - 1,47.

Коефіцієнт фінансового ризику станом на 31.12.2013р. складав 6,20, станом на 30.09.2014р. - - 4,54, станом на 31.12.2014р. - -3,22, станом на 28.02.2015р. - - 1,68.

Значення коефіцієнтів, що характеризують співвідношення показників балансу підприємства та майновий стан, свідчать про значне погіршення фінансового стану підприємства.

Із даних обліку (аналіз рахунків 31, 36 за 4 кв. 2014 року) слідує, що середньоденне надходження виручки підприємства становить 778000 грн. З аналізу надходження і витрачання коштів видно, що виручка витрачається виключно на забезпечення операційної діяльності підприємства: Дт30Кт31 1103,7 тис. грн - в касу на виплату зарплати (аналіз рахунку 661); Дт 37,63 Кт 31 49095,0 тис. грн - розрахунки з постачальниками; Дт 64,65 Кт31 1058,2 тис. грн - сплата податків; а всього 51256,0 тис грн. Тобто, вільні кошти для розрахунку з Банком у підприємства відсутні.

При вирішенні поданих заяв, суд також враховує, що трудовий колектив Товариства складає більше 300 осіб, а тому має соціальну значущість для регіону та для міста Херсона, оскільки забезпечує зайнятість на виробництві та доходність досить значної кількості жителів регіону.

Основною сировиною, з якої виготовляються поліпропіленові мішки, є поліпропілен, ціна на який постійно зростає на внутрішньому та зовнішньому ринках, в результаті чого витрати Товариства на виробництво є більшими ніж доходність від продажу товару.

Примусове стягнення боргу в межах виконавчого провадження у повній стягнутій судом сумі призведе до примусової реалізації нерухомого та рухомого майна Товариства, в тому числі виробничого обладнання, що стане наслідком припинення виробництва, фактичного банкрутства та ліквідації Товариства, звільнення працівників.

Суд також враховує, що збитковість господарської діяльності Товариства та, відповідно, прострочення виконання кредитних зобов'язань виникли у Товариства з об'єктивних, незалежних від нього причин (стрімкої девальвації гривні протягом 2014 року, курсових втрат, дефіциту коштів), а крім того дій самого Банку по достроковому стягненню всіх кредитних коштів за трьома кредитними договорами.

Вищезазначені обставини ускладнять виконання рішення суду зараз та зроблять неможливим його виконання пізніше через явність банкрутства Товариства, яке за умови початку примусового стягнення невідкладно настане.

Водночас, суд зазначає, що запропонована боржником схема розстрочення виконання рішення на п'ять років шляхом сплати кожного місяця починаючи з 1 травня 2015 року по 30 квітня 2019 року 2000 доларів США, а з 1 травня 2019 по 30 квітня 2020 року по - 30828,88 доларів США, а також 63988,85 грн компенсації по сплаті судового збору, є несправедливою по відношенню до стягувача, оскільки вона не враховує фінансового становища самого Банку.

Суд також нагадує посилання на правові позиції, які були викладені у рішенні суду в межах даної справи про стягнення заборгованості від 07.10.2014р.

Так, принцип свободи договору декларується в статтях 3, 627 ЦК України. Разом з тим, здійснення особами цивільних прав певним чином обмежується. Зокрема, згідно статті 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені цією статтею, суд може застосувати наслідки, встановлені законом, а саме за статтею 16 ЦК України, суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень статті 13 цього ж Кодексу.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Згідно частиною 1 статті 627 того ж Кодексу, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, вимога врахування принципу розумності є прямою вимогою Закону до договору.

В даному випадку розумність та справедливість при прийнятті рішення щодо поданих заяв про розстрочку полягає у тому, щоб врахувати позиції обох сторін: з боку Банку - невиконання зобов'язання Позичальником, але в той же час і дострокове стягнення Банком всієї суми кредиту до завершення строку кредитування, без врахування прибуткових очікувань Позичальника за результатами такого кредитування; з боку Товариства - невиконання поточних зобов'язань за кредитним договором, але одночасно з наявністю обставин, які не залежали від нього, а саме економічної кризи в державі, втрати ринку збуту товару (через проведення антитерористичної операції в Донецькій області).

На розсуд суду контекст справедливості полягає також у тому, що розстрочка повинна бути найменш обтяжлива не тільки для боржника, а й для стягувача, а тому запропонована відповідачем схема не враховує прибуткові очікування Банку.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що негайне виконання судового рішення по сплаті заборгованості може призвести до зупинення діяльності Товариства та його банкрутства, заяви про надання розстрочки підлягають задоволенню шляхом надання розстрочки строком на 5 років рівнозначними щомісячними сумами в розмірі 7765,77 дол. США починаючи з 1 квітня 2015 року. При цьому строк та сума розстрочки обрані судом з урахуванням матеріальних інтересів позивача щодо наданого кредиту та строку його повернення.

При наданні розстрочки судом враховано наявність і інших спорів між сторонами (про які вказано вище), надання відстрочки апеляційним судом у одній справі та скасування судових рішень, якими відмовлено у наданні відстрочки, у іншій справі.

Разом з тим, суд не вважає за можливе рострочення стягнутої суми компенсації по сплаті судового збору в розмірі 63988,85 грн, оскільки її стягнення було пов'язане із судовим захистом порушених прав та стало додатковою витратою Банку, у зв'язку з чим заяви в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 121 ГПК України,

у х в а л и в :

1. Заяви Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалтея» про розстрочку виконання судового рішення у справі № 923/1281/14 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання судового рішення у справі № 923/1281/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 381757,70 доларів США (що еквівалентно 4473464,22 грн) заборгованості за кредитом, 65515,87 доларів США (що еквівалентно 767719,68 грн) заборгованості по процентам, 14726,43 доларів США (що еквівалентно 172565,37 грн) пені по кредиту, 2 945,90 доларів США (що еквівалентно 35520,27 грн) пені по відсоткам, 1000 доларів США (що еквівалентно 11718,07) штрафу, на п'ять років (60 календарних місяців) рівнозначними щомісячними сумами в розмірі 7765,77 дол. США починаючи з 1 квітня 2015 року.

3. В частині розстрочення стягнутої суми компенсації по сплаті судового збору в розмірі 63988,85 грн відмовити.

Суддя М.К. Закурін