ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
27 березня 2015 року м. Київ К/800/14111/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної фінансової інспекції в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року у справі за позовом Управління освіти Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації до Державної фінансової інспекції в місті Києві про визнання незаконним та скасування пункту вимоги,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, відповідач вернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.
У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010 року № 2453-VI та частини третьої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (КАС України) Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).
Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки були належним чином досліджені й оцінені судами, а заявник не наводить підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи з викладеного, та керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року у справі за позовом Управління освіти Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації до Державної фінансової інспекції в місті Києві про визнання незаконним та скасування пункту вимоги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Єрьомін
The court decision No. 43382213, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 27.03.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 826/15918/14. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: