Court ruling № 43363946, 31.03.2015, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 березня 2015 року Справа № 915/1477/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Акулової Н.В., Козир Т.П.,перевіривши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на рішення та постановуГосподарського суду Миколаївської області від 11.11.2014 Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2015у справі№ 915/1477/14 Господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль"простягнення 24528138,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2014, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 у справі № 915/1477/14, позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3 % річних в сумі 469475,87 грн., інфляційні в сумі 2315264,82 грн., пеню в сумі 1166522,44 грн. та 64658,15 грн. судового збору. В частині стягнення з відповідача на користь позивача 17750219,21 грн. боргу провадження у справі припинено. В іншій частині позову відмовлено.

Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 2019631,38 грн. пені, 492570,46 грн. 3 % річних, 157795,75 грн. інфляційних втрат та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вищезазначені вимоги.

Як визначено п. 2.15 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду виходячи саме з оспорюваної суми. При цьому оспорюваною є та сума, із стягненням якої не погоджується особа, що подає скаргу; ця сума може співпадати з ціною позову (якщо рішення оскаржується в повному обсязі) або не співпадати (якщо рішення оскаржується в певній частині майнових вимог).

Виходячи з наведеного, за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 26699,98 грн.

До касаційної скарги скаржником у якості доказу сплати судового збору додано платіжне доручення № 3001653 від 19.02.2015, яке містить неправильне обрахування суми судового збору, що є підставою для повернення касаційної скарги в порядку п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 у справі № 915/1477/14 повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Н. Акулова

Т. Козир