Court ruling № 43333714, 19.03.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 року м. Київ К/800/64766/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Мороз Л.Л.провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі №805/11135/13-а за позовом Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання незаконними та скасування припису та постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року Державне підприємство «Маріупольський морський торговельний порт» звернулось з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання незаконними та скасування постанови № 163 від 10.06.2013 р. про накладення штрафу в сумі 20646,00 грн. та припису №172 від 16.05.2013 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 163 від 10 червня 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 172 від 16 травня 2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 травня 2013 року, на підставі листа Прокуратури Донецької області від 07.05.2013 р. № 07/2/1-301-13 та направлення для проведення позапланової перевірки від 07.05.2013 р., головним державним інспектором Романчуком О.М. проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ДП «Маріупольський морський торговельний порт» на об'єкті будівництва - база відпочинку «Портовик», с.Білосарайська Коса, вул. Азовська, за результатами якої складено акт перевірки від 16.05.2013 р.

Перевіркою встановлено, що на території бази відпочинку «Портовик» некапітальну будівлю душової реконструйовано в капітальну. Вказані роботи виконані за відсутності документів, які дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

16 травня 2013 року головним державним інспектором Романчуком О.М. винесено припис №172 про усунення порушень вимог ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» шляхом оформлення документації на об'єкт - будівля душової за адресою: с.Білосарайська Коса, вул. Азовська, 29б відповідно до діючого законодавства у строк до 17 червня 2013 року, та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

10 червня 2013 року начальником Інспекції на підставі п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» прийнято постанову №163 про накладення на ДП «Маріупольський морський торговельний порт» штрафу в розмірі 20 646 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позапланова перевірка ДП «Маріупольський морський торговельний порт» проведена посадовою особою Інспекції, яка не була уповноважена на її проведення, цією ж особою виданий оспорюваний припис, а постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнята без з'ясування усіх обставин, які мали значення для її прийняття, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а також з порушенням строків застосування штрафу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок).

Згідно з п.1 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Пунктом 5 Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до пункту 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (п.9 Порядку).

Відповідно до пунктів 16, 17, 18 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з п.6 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244, питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний термін з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників підприємства, експертів, інших причетних до неї осіб.

Колегія суддів вважає вірними висновки судів, що в порушення п.7 Порядку позапланова перевірка ДП «Маріупольський морський торговельний порт» проведена не уповноваженою посадовою особою, оскільки з направлення від 07 травня 2013 року №7/5-04-3204 вбачається, що Романчук О.М. був уповноважений на здійснення позапланової перевірки під час забудови прибережної зони с.Мелекіно Першотравневого району Донецької області.

Судами встановлено, що при проведенні позапланової перевірки відповідачем порушено п.п.19, 21 Порядку, та як другий примірник акта від 16 травня 2013 року уповноваженій особі позивача, яка була присутня під час проведення перевірки, наданий не був, відмітка про відмову в його отриманні відсутня. Крім того, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглянута відповідачем 10 червня 2013 року за відсутності уповноважених осіб позивача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності з 12 березня 2011 року, замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Так, оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф за правопорушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в редакції Закону України від 22.12.2011 №4220-VI, який набрав чинності 19.01.2012, відповідно до якого суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації, на об'єктах І-ІII категорії складності, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від вісімнадцяти до дев'яності мінімальних заробітних плат.

Судами попередніх інстанцій із посиланням на фотознімки об'єкту будівництва встановлено, що будівельні роботи з обкладання літнього душу цеглою станом на 23 січня 2007 року вже були виконані, тобто до набрання чинності як Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», так і Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в редакції Закону України від 22.12.2011 №4220-VI.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій щодо періоду вчинення правопорушення, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності накладення фінансових санкцій за правопорушення, відповідальність за яке була передбачена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22.12.2011 №4220-VI, який на момент вчинення правопорушення був таким, що не набрав законної сили.

Зазначене вище також свідчить про правомірність висновку судів про недотримання Інспекцією граничних строків застосування штрафних санкцій, оскільки ч.1 ст.250 ГК України підлягає застосуванню до правопорушень, вчинених до 19 січня 2012 року, тобто до того, як набула чинності ч.11 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в редакції Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22 грудня 2011 року № 4220-VI.

Твердження скаржника про те, що посилання судів на фотознімки, які надані позивачем як на доказ того, що реконструкція душу відбулась у 2007 р. є безпідставними, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в силу ч.2 ст.71 КАС України відповідачем жодних належних доказів щодо того, коли саме позивачем було розпочато будівельні роботи надано не було, так як і доказів які б спростовували даний факт або свідчили про те, що будівельні роботи було розпочато після 19 січня 2012 року.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для скасування постанови №163 від 10.06.2013 р. та припису №172 від 16.05.2013 р.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: