Court ruling № 43333133, 16.03.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 березня 2015 року м. Київ В/800/477/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Юрченко В.П. - головуючого,

Бухтіярової І.О., Вербицької О.В., Костенка М.І., Рибченка А.О.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 8 грудня 2014 року у справі № 826/8182/14

за позовом Приватного підприємства «Будремсервіс-С»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 грудня 2014 року у справі № 826/8182/14, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року у даній справі.

Згідно статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 січня 2015 року вказану заяву залишено без руху з наданням строку для усунення встановлених недоліків.

Заявник, на виконання вимог даної ухвали, усунув зазначені недоліки заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України.

Згідно частини третьої статті 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою у день первинного її подання до Вищого адміністративного суду України.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2014 року у справі № 2а-14913/12/2670 (Вх. № К/800/12819/13) та від 26 березня 2014 року у справі № 2а-4419/10/2670 (Вх. № К/9991/26540/11).

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2014 року у справі № 2а-14913/12/2670 (Вх. № К/800/12819/13) та від 26 березня 2014 року у справі № 2а-4419/10/2670 (Вх. № К/9991/26540/11), оскільки зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справ, за наслідками оцінки яких суд дійшов різних правових висновків.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Крім того, заявником подано клопотання про заміну сторони правонаступником у зв'язку із реорганізацією Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене та надані докази, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 55, 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В :

Задовольнити клопотання заявника про заміну сторони відповідача.

Замінити сторону відповідача: Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відмовити в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 грудня 2014 року за заявою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві у справі № 826/8182/14 за позовом Приватного підприємства «Будремсервіс-С» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя В.П. Юрченко

Судді: І.О. Бухтіярова

О.В. Вербицька

М.І. Костенко

А.О. Рибченко