Court ruling № 43308243, 29.01.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2015 року м. Київ К/9991/3372/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого), Рибченка А.О., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Унітарного приватного підприємства "Сантехбудмеханізація" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2010 у справі № 6/315 (18126/09/9104)

за позовом Унітарного приватного підприємства "Сантехбудмеханізація"

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Підприємством до суду заявлений позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції від 25.09.2008 № 327421151/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 213 277,03 грн.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 26.03.2009 року позов задоволено, визнано нечинним оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2010 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства.

Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі судове рішення першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судами, приймаючи оспорюване податкове повідомлення - рішення за результатами документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ Підприємства за березень, квітень, червень 2008 року, оформленої актом від 18.09.2008 № 3201/15-1/32790737, податковий орган виходив з того, що розмір ПДВ, зазначеного платником у декларації, є меншим, ніж визначено за результатами перевірки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності у акті перевірки обґрунтування висновків про зменшення позивачем суми ПДВ.

Висновки суду апеляційної інстанції щодо помилкової позиції суду першої інстанції вмотивовані тим, що у ході розгляду справи судом першої інстанції не враховано пояснення державного податкового органу стосовно відсутності у контрагента позивача (ЗАТ "Опус"), за наслідками господарських операцій з яким позивач сформував податковий кредит, статусу платника ПДВ, відтак вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (втратив чинність 01.01.2011) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Починаючи з дати анулювання реєстрації платника ПДВ такий платник втрачає право на виписування податкових накладних.

Фальшивість документа, що надає право або звільняє від обов'язків, може бути підставою для відмови у наданні відповідного права, в тому числі і право на формування податкового кредиту.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, податковим органом було надано докази про те, що на момент вчинення господарських операцій, за результатами яких позивачем було сформовано податковий кредит внаслідок господарських операцій з контрагентом (ЗАТ "Опус"), останній втратив статус платника ПДВ згідно акту Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 05.02.2008 № 0129451 на підставі пп. "г"п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР та з вказаної дати виключений з Реєстру платників ПДВ за ініціативою податкового органу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що податкові накладні, видані контрагентом позивача (ТОВ "ЗАТ "Опус"), є недійсними як такі, що видані іншою особою, ніж платник податку, тому визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій є правомірними.

За таких обставин переглянуте судове рішення апеляційної інстанції у справі відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Унітарного приватного підприємства "Сантехбудмеханізація" відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2010 у справі № 6/315 (18126/09/9104) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді А.О. Рибченко

В.П. Юрченко