ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
25 березня 2015 року Справа № 917/1679/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С.,(доповідач) Мамонтової О.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Селянського (фермерського) господарства "Гай" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 рокуу справі№ 917/1679/14 Господарського суду Полтавської областіза позовомСелянського (фермерського) господарства "Гай" доОзірського споживчого товариства Кобеляцької райспоживспілкитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторонівідповідачаОзерянська сільська рада Кобеляцького районупровизнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності,за участюЗаступника прокурора Полтавської області
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Вищого господарського суду від 05.02.2015 року касаційна скарга Селянського (фермерського) господарства "Гай" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі №917/1679/14 на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України повернута скаржнику без розгляду.
Подана повторно касаційна скарга Селянського (фермерського) господарства "Гай" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі № 917/1679/14 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.
В наданих скаржником матеріалах касаційної скарги наявні: квитанція №3/15 від 20.02.2015 року та опис вкладення від 20.02.2015 року про направлення касаційної скарги Заступнику прокурора Полтавської області на адресу: "м.Полтава, вул. 1100-річчя Полтави", в той час як вірною адресою є: "36000, м.Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7"; квитанція №1/15 від 20.02.2015 року та опис вкладення від 20.02.2015 року про направлення касаційної скарги Озерянській сільській раді Кобеляцького району на адресу: "с.Озера, вул. Миру", в той час як вірною адресою третьої особи є: "39260, Полтавська обл., Кобеляцький район, с.Озера, вул. Миру, 32".
Відтак, наведені обставини не свідчать про направлення копій касаційної скарги саме на адреси третьої особи та прокуратури Полтавської області у даній справі, що є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 86, 111, пунктом 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Гай" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 року у справі №917/1679/14 повернути без розгляду.
Повернути Селянському (фермерському) господарству "Гай" (39261, Полтавська область, Кобеляцький район, с.Морози, вул.Пощтова, 2) з державного бюджету 1766 (тисяча сімсот шістдесят шість) грн. 10 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції № 4Р20398 від 20.02.2015.
ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова
The court decision No. 43306813, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 25.03.2015. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 917/1679/14. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: