№ 43228024, 18.03.2015, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 523/17019/14-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Сувертак І.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В

Лукянчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 23 грудня 2014р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Пуркар Я.К. про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014р. ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Пуркар Я.К. про визнання незаконною та скасування постанови відповідача від 13.11.2012р. про стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 68829,46грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 08.02.2012р. з неї стягнуто на користь ОСОБА_4 грошову суму у розмірі 688294,63грн. На виконання даного рішення суду відповідачем 05.11.2012р. ухвалена постанова про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано строк для добровільного виконання вимог постанови ДВС. Оскільки в строк, зазначений державним виконавцем, ОСОБА_2 у добровільному порядку суму боргу не сплатила, 13.11.2012р. відповідачем ухвалена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 68829,46грн.

Позивачка зазначає, що 06.02.2012р. її дочка ОСОБА_5 повністю повернула борг ОСОБА_4, про що стягувач написав відповідну розписку у якій зазначив, що матеріальних та інших претензій не має. Таким чином, рішення суду було добровільно виконано боржником ще до його винесення, що свідчить про незаконність оскаржуваної постанови. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить позов задовольнити.

Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 23 грудня 2014р. поновлено ОСОБА_2 строк на звернення до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця від 13 листопада 2012р. Позов ОСОБА_2 до державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Пуркар Я.К. про скасування постанови - задоволено, визнати незаконною та скасовано постанову від 13 листопада 2012р. державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Пуркар Я.К., про стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору в розмірі 68829,46грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування постанови суду з ухваленням по справі нової постанови, з наступних підстав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надана розписка, згідно якої донька ОСОБА_2 - ОСОБА_5 повність розрахувалася з ОСОБА_4 за договором позики, а тому постанову державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору неможливо вважати законною, вона підлягає скасуванню.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування усіх обставин по справі, належної оцінки доказів.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та приймає нову постанову про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно із рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 08.02.2012р. з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_4 грошову суму у розмірі 688294,63грн. На виконання рішення суду безпосередньо ОСОБА_4 05.11.2012р. надано до відповідача виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 688294,63грн. з урахуванням процентів річних та індексу інфляції (а.с.24).

Того ж дня, 05.11.2012р., державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Пуркар Я.К. ухвалена постанова про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано строк для добровільного виконання вимог постанови. Окрім цього, в постанові також зазначалося, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення суду, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору. Копію постанови направлено сторонам 05.11.2012р. (а.с.25). Між тим, документального підтвердження, а саме, розписки ОСОБА_4 про погашення боргу боржниця до ДВС не надала.

Вважаючи, що у встановлений строк ОСОБА_2 у добровільному порядку суму боргу не сплатила, державний виконавець 13.11.2012р. ухвалив постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 68829,46грн.

У березні 2014р. ОСОБА_4 знов звернувся до ДВС із заявою про передачу виконавчого провадження за місцем проживання боржника (а.с.27).

Перевіряючи правомірність вимог щодо скасування постанови про стягнення виконавчого збору, судова колегія виходить з наступного.

За правилами ч.1 ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою ст.25 цього Закону, для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до наведеної норми виконавчого закону, державний виконавець має право винести оскаржувану постанову лише після перебігу часу встановлений частиною другою ст.25 закону України про виконавче провадження для самостійного його виконання. Для того щоб боржник міг добровільно виконати рішення суду у виконавчому провадженні, боржнику потрібно знати про відкриття виконавчого провадження, та про початок перебігу строку для добровільного виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.02.2012р. донька позивачки повністю розрахувалася з ОСОБА_4 за договором позики з урахуванням 3% річних та індексу інфляції. Через два дні, 08.02.2012р., Приморського районним судом м.Одеси ухвалене рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та стягнення суми боргу.

Частинами 2, 3 ст.157КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом та якщо сторони досягли примирення.

Проте, отримавши від ОСОБА_5 еквівалент 150000 доларів США ОСОБА_4 не звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі. Більш того, після набрання судовим рішенням законної сили він отримав виконавчий лист та звернувся із заявою до відповідача щодо виконання цього рішення. В подальшому, у березні 2014р., в зв'язку із невиконанням боржником виконавчого листа ОСОБА_4 звернувся до ДВС із заявою про передачу виконавчого листа за місцем проживанням боржника.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції приймаючи рішення про незаконність постанови державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору не надав належної правової оцінки заявам ОСОБА_4, які наявні в матеріалах справи і які свідчать про невиконання з боку боржниці в добровільному порядку вимог виконавчого листа. Доказів про сплату боргу ОСОБА_2 до ДВС не надала.

Отже, судова колегія доходить до висновку, що державний виконавець Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Пуркар Я.К. ухвалюючи 13.11.2012р. постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 68829,46грн. діяв виключно у межах своїх повноважень, порушень при цьому допущено не було.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанову суду не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,202,207КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції - задовольнити.

Постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 23 грудня 2014р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Пуркар Я.К. про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук