Court ruling № 43159595, 19.01.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2015 року м. Київ К/9991/33842/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,за участю секретаря:Руденко А.М.,за участю представників позивача:Забєліча О.М.,відповідача: прокурора:Української Т.О., Чубенка В.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 р.

у справі №2а/1570/9965/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакозай»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби,

за участю Прокурора Одеської області,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алакозай» (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 р., позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.06.2011 р. №0000241520.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надіслав на адресу суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про заміну сторони правонаступником у зв'язку зі зміною найменування на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене та надані докази перейменування відповідача, судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу проведено невиїзну камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість позивача за квітень 2011 року від 20.05.2011 р. №9003671379, про що складено акт від 01.06.2011 р. №230/15-2/31432553/58.

В акті перевірки здійснено висновок про допущення позивачем методологічних помилок при складанні податкової декларації від 20.05.2011 р. № 9003671379, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 3 989 684 грн. Зміст методологічних помилок полягав у неврахуванні висновків попереднього акту перевірки від 13.05.2011 р. №203/15-2/31432553/34 при складанні зазначеної податкової декларації.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.06.2011 р. №0000241520, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3 989 684,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для зменшення позивачу суми залишку від'ємного значення з податку на додану вартість слугував висновок попереднього акту перевірки від 13.05.2011 р. № 203/15-2/31432553/34 за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., який, на думку податкового органу, не був врахований позивачем при формуванні показників податкової декларації за квітень 2011 року.

При цьому, прийняті на підставі висновків вказаного акту перевірки податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до суду, про що був повідомлений відповідач.

За приписами п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При цьому, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно ст. 59 Податковою кодексу України, яка регулює порядок стягнення узгодженої суми грошового зобов'язання, та пп. 14.1.154 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби (кредитор) має право вимагати від платника податків (боржник) виконання лише узгодженої суми грошового зобов'язання.

Викладене свідчить про відсутність у відповідача підстав вимагати від позивача виконання неузгодженого зобов'язання: обов'язку щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, визначеного за результатами попередньої (планової) перевірки, висновки якої є предметом судового оскарження.

Враховуючи те, що спірні суми, які були визначені актом планової виїзної документальної перевірки від 13.05.2011 р. були оскаржені, тобто нараховані за ним зобов'язання не були узгодженими, то вони відповідно не були враховані при складані податкової декларації з податку на додану вартість, що свідчить про відсутність з боку позивача порушень податкового законодавства при складані податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

За наведених обставин, при визначені правопорушень за актом перевірки від 01.06.2011р. №230/15-2/31432553/58 відповідач передчасно використав висновки попереднього акту перевірки, з огляду на що, суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

2. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

3. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 р. у справі №2а/1570/9965/2011 залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.