ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
16 березня 2015 року Справа № 910/15474/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач)суддів:Акулової Н.В., Козир Т.П.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк"на рішеннягосподарського суду міста Києва від 10.11.2014та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.01.2015у справі№ 910/15474/14господарського суду міста Києваза позовомКомунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс"доПублічного акціонерного товариства "Старокиївський банк"третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДепартамент будівництва та житлового забезпечення органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)прозобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 1111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Згідно з ч. 4 ст. 29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди
Відповідно до п. 61 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 24.10.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України", треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (пункт 3 частини першої статті 1113 ГПК).
До матеріалів касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії Департаменту будівництва та житлового забезпечення органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Не повідомлена сторона у справі належним чином, як учасники господарського процесу позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу, оскільки порушуються процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності, закріплені статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,-
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" на рішення господарського суду міста Києва від 10.11.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 у справі №910/15474/14 повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий суддя Л.А. Гольцова
Судді Н.В. Акулова
Т.П. Козир
The court decision No. 43157671, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 16.03.2015. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 910/15474/14. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: