РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/16846/14-ц
пр. № 2/759/5822/14
25 грудня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Наборозняка М.І.
за участю секретаря ДюричМ.М..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача суму боргу в загальній сумі 25105 грн 77 коп, посилаючись на те, що 19.06.2013року він уклав кредитний договір з банком, отримав 15 тис грн , однак умови його не виконує в повному обсязі.
Станом на 31.07.2014 року заборгованість складає по кредиту, відсоткам, а також пеня, комісія, штраф у загальній сумі складає - суму позовних вимог.
В судове засідання представник позивача надав письмову заяву про розгляд справи без його участі , в ній він позов підтримав, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини. Також надав оголошення в газеті про виклик відповідача до суду та платіжне доручення про оплату витрат на його публікацію.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату та час його проведення повідомлений належним чином, тому суд проводить заочний розгляд справи, проти чого не заперечує представник позивача.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за такими підставами.
Суд також керується вимогами ст. 10, 11, 60 ЦПК України щодо змагальності, диспозитивності та обов'язку доказування сторонами своїх вимог чи заперечень в ході розгляду справи.
Суд вважає, що зазначений договір укладений між сторонами відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України.
Суд приймає до уваги, що відповідач неналежним чином виконував умови кредитного договору, тому при таких обставинах банк має право відповідно до ст. 526 ЦК України вимагати від іншої сторони по договору повернення належних йому грошей, обумовлених процентів за користування кредитними коштами та пені за прострочення виконання зобов'язань.
Враховуючи, що відповідач не спростував обставини щодо невиконання умов договору із позивачем, не виявивши бажання приймати участь у розгляді справ, суд вважає, докази, надані позивачем достовірними, які є обґрунтуванням позовних вимог.
Вимоги позивача підтверджуються наявними у справі доказами; копією кредитного договору, розрахунком боргу.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України суд стягує із відповідача на користь позивача судовий збір, витрат позивача на оплату публікації оголошення в газеті про виклик відповідача .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.212-214, 224-226 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити .
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, останнє відоме зареєстроване місце проживання якого у АДРЕСА_1, на користь Публічного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом, комісію, пеню та штраф станом на 31.07.2014 року в загальній сумі 25105 грн 77 коп, а також судовий збір 251 грн 05 коп, а всього - 25356 грн 82 коп.
Заочне рішення суду може бути переглянуте за заявою відповідача, поданою до районного суду протягом 10 днів з дня отримання його копії.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м.Києва через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, відповідачем лише після вирішення питання про перегляд заочного рішення.
Суддя:
The court decision No. 43133499, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City was adopted on 25.12.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 759/16846/14-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: