К-7229/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Сергейчука О.А., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну Державної податкової інспекції в місті Суми

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2007 року

у справі № АС 4/706-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алпроф»

до Державної податкової інспекції в місті Суми

про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2006 року ТОВ «Алпроф» звернулось до суду з позовом до ДПІ в м. Суми про скасування податкового повідомлення -рішення № 0001701707/0/17-319/32778861/49365 від 28 липня 2006 року.

Постановою господарського суду Сумської області від 21 грудня 2006 року в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2007 року постанову господарського суду Сумської області від 21 грудня 2006 року скасовано та прийнято нову постанову.

Скасовано податкове повідомлення - рішення № 0001701707/0/17-319/32778861/49365 від 28 липня 2006 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Алпроф» судовий збір за подачу адміністративного позову в розмірі 3, 40 грн. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 1, 70 грн.

В касаційній скарзі ДПІ в м. Суми, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2007 року та залишити в силі постанову господарського суду Сумської області від 21 грудня 2006 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ в м. Суми провела виїзну планову перевірку ТОВ «Алпроф» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07 липня 2004 року по 31 березня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 4657/233/32778861/73 від 20 липня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 6, 89 грн.; підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік в сумі 370, 04 грн.; підпункту 4.3.20 п. 4.3 ст. 4, п. 8.1 ст. 8 , п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік в сумі 168, 55 грн.; п. 8.1 ст. 8 , п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 26, 55 грн.

Крім того, в акті перевірки було встановлено, що 01 квітня 2005 року між ТОВ «Алпроф» та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1. був укладений договір суборенди нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Суми, вул. Чернігівська, 5, - відповідно до умов якого ТОВ «Алпроф» сплачувало суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 плату за суборенду приміщення. Кошти за суборенду були виплачені згідно платіжних доручень № 32 від 19 серпня 2005 рок в сумі 5 200, 00 грн., № 33 від 22 серпня 2005 року, № 53 від 17 жовтня 2005 року в сумі 16 000, 00 грн.

Згідно акту взаємозаліку від 30 вересня 2005 року ТОВ «Алпроф» зменшило заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за товар на суму 164 629, 08 грн., а суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зменшив заборгованість ТОВ «Алпроф» за послуги на суму 164 629, 08 грн.

Протягом 2005 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування.

Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 здавати в оренду (суборенду) нерухомість на спрощеній системі оподаткування протягом 2005 року він не міг.

З посиланням на порушення позивачем підпункту 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, ст. 6, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в акті перевірки було зроблено висновок про те, що в 2005 році при виплаті суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 коштів за суборенду приміщення ТОВ «Алпроф» мало утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, що ним не було зроблено і призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік на 24 339, 78 грн.

28 липня 2006 року ДПІ в м. Суми на підставі вищевикладених висновків акта перевірки прийняла податкове повідомлення - рішення № 0001701707/0/17-319/32778861/49365, яким ТОВ «Алпроф» визначила суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 74 733, 48 грн., у тому числі 24 911, 16 грн. - основний платіж та 49 822, 32 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог повністю, виходив з того, що позивач, як податковий агент суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, відповідно до підпункту 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» мав утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб при виплаті плати за суборенду приміщення з урахуванням того, що обрана фізичною особою - підприємцем спрощена система оподаткування не поширювалась на такий вид діяльності, як суборенда.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги повністю, виходив з того, що висновок про те, що позивач є податковим агентом щодо суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 при виплаті йому коштів за суборенду є таким, що суперечить чинному законодавству.

Однак такі висновки колегія суддів вважає передчасними з огляду на наступне.

ТОВ «Алпроф» було заявлено позов до ДПІ в м. Суми про скасування податкового повідомлення -рішення № 0001701707/0/17-319/32778861/49365 від 28 липня 2006 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 74 733, 48 грн., у тому числі 24 911, 16 грн. - основний платіж та 49 822, 32 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Донарахування сум податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб було здійснено податковим органом на підставі висновків акта перевірки № 4657/233/32778861/73 від 20 липня 2006 року про порушення позивачем підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 6, 89 грн.; підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік в сумі 370, 04 грн.; підпункту 4.3.20 п. 4.3 ст. 4, п. 8.1 ст. 8 , п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік в сумі 168, 55 грн.; п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 26, 55 грн., а також підпункту 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, ст. 6, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік на 24 339, 78 грн.

Водночас, суди попередніх інстанцій при розгляді справи перевірили правомірність оспорюваного податкового повідомлення - рішення лише в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 24 339, 78 грн. і не перевірили правомірність донарахування цим рішенням суми податку з доходів фізичних осіб в розмірі 571, 38 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 49 822, 32 грн. за інші порушення, встановлені в акті перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова господарського суду Сумської області від 21 грудня 2006 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2007 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Суми задовольнити частково.

Постанову господарського суду Сумської області від 21 грудня 2006 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ М.І. Костенко

______ О.А. Сергейчук

______ Є.А. Усенко

______ Т.М. Шипуліна