Court ruling № 43052471, 05.03.2015, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19673/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до слідчого в особливо важливих справах Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Захарова Артема В`ячеславовича та Генеральної прокуратури України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до слідчого в особливо важливих справах Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Захарова А.В. та Генеральної прокуратури України про

- визнання протиправною бездіяльності слідчого щодо не проведення ним обліку в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей стосовно кримінальної справи порушеної 13.02.2012 р. відносно позивача за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, та раніше прийнятих у ній рішень;

- зобов'язання Генеральну прокуратуру України вчинити заходи щодо обліку (внесення, реєстрації) в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей стосовно кримінальної справи порушеної слідчим 13.02.2012 р. відносно позивача за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, та раніше прийнятих у ній рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року провадження у справі закрито.

На вказану ухвалу ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 2 частини 3 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

У рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 зазначено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб органів міліції, прокуратури має свої особливості і не належить до управлінської сфери.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а саме невнесення відомостей стосовно кримінальної справи, порушеної відносно позивача 13.02.2012 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, та раніше прийнятих у вказаній справі рішень. Тобто, позивач оскаржує бездіяльність відповідача на стадії досудового розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

При цьому, частиною 1 статті 306 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

З огляду на зміст правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі, та заявлених вимог позивача, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що такі правовідносини врегульовані нормами Кримінально-процесуального кодексу України, а оскаржувані позивачем дії (бездіяльність) не пов'язані зі сферою управлінської діяльності. Зазначене виключає можливість розгляду даного позову в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо закриття провадження в адміністративній справі, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року - без змін, оскільки вона постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.