Court ruling № 43028949, 05.03.2015, Zhytomyr Administrative Court of Appeal

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Полонець С.М.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"05" березня 2015 р. Справа № 295/256/15-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "23" січня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 23.01.2015 адміністративний позов задоволено повністю.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира провести донарахування та виплату ОСОБА_3 доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, за період з 01 травня 2014 року по 31 жовтня 2014 року в розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись з вказаною постановою у відповідній частині, відповідач у справі (Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в оскарженій частині (з підстав, наведених у скарзі) та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197, ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в межах доводів скарги.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивач працює на посаді молодшої медичної сестри виїзної бригади Коростенської підстанції КУ "Центра екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" ЖОР, проживає у м.Коростень, який віднесено до зони гарантованого (добровільного) відселення, є постраждалим від Чорнобильської катастрофи третьої категорії, перебуває на обліку, зокрема в Управлінні праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира.

Із справи вбачається, що підвищення до заробітної плати позивачу здійснювалось у розмірі, меншому, ніж передбачено ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто у відповідності до постанови КМ України від 26.07.1996 року №836.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до приписів ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" заробітні плати особам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, у зоні гарантованого (добровільного) відселення - дві мінімальні заробітні плати.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має пріоритет над підзаконним актом - постановою КМ України.

Будь-яких законодавчих обмежень щодо застосування вказаних норм і положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як це було в 2011-2013 роках, у 2014 році немає. Тобто, Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п. 1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 та 25 січня 2012 року №3-рп/2012 суди, під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі , у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі й на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, закону про Державний бюджет на відповідний рік та інших законів України.

Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, починаючи з 1 січня 2014 року є чинними і підлягають застосуванню: ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( в редакції, відповідно до якої заробітні плати особам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, у зоні гарантованого (добровільного) відселення - дві мінімальні заробітні плати. ).

Проте, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 31.07.2014 Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" доповнено п. 6-7, яким установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Вказані норми закону набули чинності з 03.08.2014 року, відтак, позивач має право на отримання коштів у розмірах, передбачені ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" до 02.08.2014 року включно.

Суд першої інстанції вказаного не врахував.

Тому помилково було задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 за період з 03.08.2014 року по 31.10.2014 року.

Крім того позивач звернувся з позовом до суду 13.01.2015 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду першої інстанції та не довів, що пропустив строк звернення з адміністративним позовом до суду з поважних причин, а тому його позовні вимоги підлягають розгляду в межах шестимісячного строку, а саме з 13.05.2014 року.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси. Виплати підвищення до пенсії є щомісячними, а відтак позивач знав розмір цих виплат і в разі не згоди мав право звернутися до суду.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 13.05.2014 року по 01.07.2014 року без розгляду.

З огляду на вищевикладене апеляційний суд частково погоджується з відповідними доводами апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира, та вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Інші доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність прийнятого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира задовольнити частково.

Постанову Богунського районного суду м. Житомира від "23" січня 2015 р. скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира провести донарахування та виплату ОСОБА_3 доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, за період з 03 серпня 2014 року по 31 жовтня 2014 року.

Позовні вимоги ОСОБА_3 за період з 13.05.2014року по 01.07.2014 року залишити без розгляду.

У решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

Т.В. Іваненко

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу: Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира вул.Перемоги,55,м.Житомир,10014

- ,