Справа № 461/1228/15-к
Провадження № 1-кп/461/170/15
У Х В А Л А
підготовчого судового засідання
05.03.2015 року Галицький районний суд м.Львова
в колегіальному складі: головуючого судді Волоско І.Р.
суддів Юрківа О.Р.,
Государського А.В.
при секретарі Підлужному Р.А.,
з участю прокурора Сас Є.В.
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Львові матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ч.3 ст.27 - ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 - ч.3 ст.209, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.2 ст.366, ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.3 ст.358 КК України; ОСОБА_5 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28-ч.2 ст.366, ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.2 ч.3 ст.358 КК України; ОСОБА_6 за ч.5 ст.191, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28 - ч.2 ст.366, ч.2 ст.366 КК України; ОСОБА_7 за ч.5 ст.27 - ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28 - ч.2 ст.366 КК України ,-
в с т а н о в и в:
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважає за доцільне продовжити строк домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_7 до 2 (двох) місяців, покликаючись на те, що обвинувачена після закінчення строку домашнього арешту може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілих та свідків, а ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились.
Відповідно до ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
ОСОБА_7 та її захисник заперечили щодо продовження строку домашнього арешту, просять змінити запобіжний захід на більш мякий, в т.ч., на особисте зобовязання. Вважають, що достатніх правових підстав для домашнього арешту прокурор не навів.
Заслухавши думку учасників судового засідання, з'ясувавши обставини справи, колегія суддів вважає, що оскільки обвинувачена ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, та перешкоджати кримінальному провадженню, у зв'язку з чим інші запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, тому суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Суд не вбачає достатніх правових підстав для зміни запобіжного заходу з домашнього арешту на більш мякий, з огляду на тяжкість вчиненого та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Доводи обвинуваченої та її захисника є непереконливими, тому не прийняті судом до уваги.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 197, 199, 331, 334 КПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и ла:
Продовжити строк домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів, до 04.05.2015 року включно.
В клопотанні захисників про зміну запобіжного заходу - відхилити.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти Сихівський РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області - за місцем проживання обвинуваченої.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя І.Р.Волоско.
Судді О.Р.Юрків.
А.В.Государський.
The court decision No. 43000921, Halytskyi District Court of Lviv City was adopted on 05.03.2015. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 461/1228/15-к. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: