Court ruling № 42991513, 06.03.2015, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 березня 2015 року Чернігів Справа № 825/699/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» Васільченка Юрія Леонідовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКІНВЕСТГРУП» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» Васільченка Юрія Леонідовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКІНВЕСТГРУП», в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати незаконними дії ліквідатора Відкритого акціонерного Банк «БІГ Енергія» Васільченка Юрія Леонідовича в частині бездіяльності (відмови) у внесенні змін до реєстру вимог кредиторів у сумі 422507 грн. 34 коп., що стягнута з банку рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.11.2013;

- визнати незаконними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКІНВЕСТГРУП», в частині бездіяльності (відмови) у внесенні змін до реєстру вимог кредиторів у сумі 117993 грн. 02 коп., що стягнута з банку рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.03.2014;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БРОКІНВЕСТГРУП» включити вимоги позивача, що підтверджуються рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.11.2013 та рішенням Деснянського районного суду м Чернігова від 11.03.2014 до Переліку (реєстру) вимог кредиторів четвертої черги у сумі 540500 грн. 36 коп. згідно положень ст. 96 Закону України «Про банки банківську діяльність» в редакції Закону № 3127-ІУ від 29.11.2005, загальною сумою вимог за чергою 1345665 грн. 84 коп.;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БРОКІНВЕСТГРУП» виплатити всі кошти кредиторської заборгованості загальною сумою вимог 1345665 грн. 84 коп. в пріоритетному порядку черговості - до (перед) чергою перерахування коштів за вимогами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- стягнути на користь позивача судові витрати (73,08 грн. + 60,90 грн. + 60,90 грн.) = 194 грн. 88 коп. - сплаченого на цей час у цій справі судового збору та 2000 грн. правової допомоги.

В ході судового засідання судом було поставлено на розгляд питання щодо наявності публічно-правового спору між сторонами та, як наслідок, наявності підстав для закриття провадження по даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти закриття провадження у справі.

Ліквідатор Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» Васільченко Ю.Л. та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКІНВЕСТГРУП» в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній справі є оскарження ОСОБА_2 дій відповідачів щодо відмови у внесенні змін до реєстру вимог кредиторів, на виконання рішень Деснянського районного суду м. Чернігова, зобов'язання відповідачів вчинити вказані дії та виплатити всі кошти кредиторської заборгованості в пріоритетному порядку черговості.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем по справі є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За змістом пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

З наведених вимог закону вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є публічно-правовий спір, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій.

Відповідно до частин 3, 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

З огляду на наведене, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій», та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з вищезазначеного критерію, а також вимог статей 1, 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку адміністративного судочинства здійснюється розгляд спорів осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у яких такий суб'єкт своїми владними рішеннями чи діями зобов'язує цих осіб вчиняти певні дії, утримуватись від вчинення певних дій, нести відповідальність. При цьому, особи згідно з нормами чинного законодавства України зобов'язані виконувати такі владні рішення чи вимоги суб'єкта владних повноважень.

Зазначена позиція викладена у інформаційному листі Верховного Суду України N 3.2.-2005 від 26.12.2005.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у якості одного з відповідачів у справі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «БРОКІНВЕСТГРУП», яке не є суб'єктом владних повноважень у відповідності до пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКІНВЕСТГРУП», не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки вказані правовідносини є приватного, а не публічно-правого характеру.

Зазначені позовні вимоги належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Що стосується вимоги позивача про визнання незаконними дії ліквідатора Відкритого акціонерного Банк «БІГ Енергія» Васільченка Юрія Леонідовича, в частині бездіяльності (відмови) у внесенні змін до реєстру вимог кредиторів у сумі 422507 грн. 34 коп., що стягнута з банку рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.11.2013, то суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.11.2013, яке набрало законної сили, по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» про стягнення коштів, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 278916,09 грн. плати за безпідставне збереження коштів, 3 проценти річних в розмірі 61116,89 грн., 82474,36 грн. інфляційних, а всього 422507,34 грн.

Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організації, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як вбачається з суті заявленого адміністративного позову, фактично його предметом є спір з приводу неналежного виконання ліквідатором Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» Васільченком Ю.Л. рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.11.2013.

При цьому, суд зазначає, що виконання рішення, яке набрало законної сили, згідно ч.4 ст. 257 КАС України, може бути підставою для його примусового виконання в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, не може бути підставою для повторного звернення до суду з такими ж позовними вимогами.

Частиною 4 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Саме такий інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби передбачений статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України. Так, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно зі статтею 384 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що Кодексом адміністративного судочинства України та Цивільним процесуальним кодексом України передбачено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання рішень судів в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що заявлений позов не є справою адміністративної юрисдикції, і не повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, суд приходить до висновку, що провадження у справі, відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає закриттю.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 157, 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ліквідатора Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» Васільченка Юрія Леонідовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОКІНВЕСТГРУП» про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Повернути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові /м.Чернігів/ 22030001) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 73,08 грн., згідно платіжного доручення №7 від 24.02.2014.

Повернути з Державного бюджету (р/р 31211206781007 в ГУДКС України у м. Києві, МФО 820019, код 38004897, отримувач платежу УДКСУ у Печерському районі) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 60,90 грн., згідно платіжного доручення №10 від 28.04.2014.

Повернути з Державного бюджету (р/р 31211206781007 в ГУДКС України у м. Києві, МФО 820019, код 38004897, отримувач платежу УДКСУ у Печерському районі) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 60,90 грн., згідно платіжного доручення №28 від 05.12.2014.

Попередити позивача, що повторне звернення до суду тієї ж особи з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя підпис В.І. Д'яков

З оригіналом згідно.

Суддя В.І. Д'яков