Court ruling № 42983625, 04.03.2015, Kherson Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/571/2015р. Головуючий в І інстанції Іванищук А.А.

Категорія:55 Доповідач - Радченко С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року березня місяця 04 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Радченка С.В.

Суддів: Капітан І.А., Колісниченка А.Г.

при секретарі: Грицак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73» на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 25 листопада 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом зазначаючи, що з 29.06.2005 року він працював на ДП ПАТ «Мостобуд» - Мостобудівельний загін №73 (далі ПАТ - Мостобуд») на посаді монтажника шостого розряду з монтажу стальних і залізобетонних конструкцій. 14.05.2014 року його було звільнено на підставі ст.36 КЗпПУ за угодою сторін. Посилаючись на те, що на час звільнення заборгованість по заробітній платі складала 16907,01 грн, на неодноразові звернення позивача щодо погашення заборгованості по заробітній платі, відповідач не відреагував, з уточненнями, остаточно просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 16907,01 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в сумі 21501,60 грн за період з 15.05.2014 року по 25.11.2014 року, судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 25 листопада 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Мостобуд» на користь ОСОБА_1 16907,01 грн в рахунок відшкодування заборгованості по заробітній платі та 21501,60 грн в рахунок оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.05.2014 року по 25.11.2014 року без урахування обов'язкових платежів. Вирішено питання щодо судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду, ТОВ «Мостобуд» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненніскасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні вказаних позовних вимог.

В письмових запереченнях, які надійшли на адресу суду, ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Мостобуд» на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 21501,60 грн, суд виходив з того, що відповідач затримав здійснення розрахунку по заробітній платі перед позивачем, а тому повинен сплатити йому середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 29.06.2005р. по 14.05.2014р. позивач перебував у трудових відносинах з ПАТ «Мостобуд», яке було перейменовано в ТОВ «Мостобуд», на посаді монтажника шостого розряду з монтажу стальних і залізобетонних конструкцій (а.с.9-11). Наказом № 57-К від 14.05.2014 року ОСОБА_1 було звільнено з посади за угодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпПУ (а.с.11). Згідно звіту по виплаті заробітної плати за 01.08.2013 року - 31.07.2014 року, виданого ТОВ «Мостобудівельний загін №73» заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року складає 16907,01грн (а.с.12). Відповідно до розрахункових листів ТОВ «Мостобудівельний загін №73» середньомісячна заробітна плата за останні два місяці роботи ОСОБА_1 на ТОВ «Мостобудівельний загін №73», а саме за березень 2014 року становить 537,90 грн без урахування обов'язкових платежів (а.с.57), за квітень 2014 року - 5944,12 грн без урахування обов'язкових платежів (а.с.56).

Відповідно до вимог ч. 1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати згідно зі ст. 241-1 КЗпП України.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КзпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, а коли він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе, що в цьому немає його вини.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції встановивши, що в порушення вимог закону позивачу заробітна плата у період з жовтня 2013 року - травень 2014 року не виплачувалась, під час його звільнення остаточного розрахунку також з ним не було проведено, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.05.2014 року по 25.11.2014 року в сумі 21501,60 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що затримка розрахунку з позивачем відбулась не з його вини, а у зв'язку з недостатнім фінансуванням підприємства до уваги не приймаються, оскільки не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку вчасно здійснювати розрахунок по заробітній платі зі звільненими працівниками.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на належних доказах, і як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Оскільки порушень норм матеріального і процесуального права, що можуть слугувати підставою для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, то підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається, рішення законне та обґрунтоване, а тому скасуванню не підлягає.

Рішення суду в іншій частині не оскаржується, тому не перевіряється судом апеляційної інстанції на предмет його законності і обґрунтованості.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73» відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 25 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: