ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
03 березня 2015 року м. Київ К/800/9656/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Стрелець Т. Г., перевіривши матеріали касаційної скарги Управління праці та соціального захисту населення в м. Вугледар
на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2015 року
у справі № 223/780/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення в м. Вугледар
про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додаються документу про сплату судового збору, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У порушення наведених вимог, до касаційної скарги не додано копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Крім того, до касаційної скарги додано копію документу про сплату судового збору, однак, до скарги не додано оригіналу документу про сплату судового збору, передбаченого Законом України "Про судовий збір"
Згідно частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З наявних матеріалів вбачається, що касаційну скаргу подано з порушенням строків, передбачених статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржником порушується питання про поновлення строку касаційного оскарження та не надано належних доказів поважності пропуску вищевказаного строку.
Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків: шляхом подання оригіналу поштового конверту із відміткою дати відправки рішення апеляційним судом, або вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження; надання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та оригіналу документу про сплату судового збору.
Керуючись статтями 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення в м. Вугледар - залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до тридцяти днів з моменту одержання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Г. Стрелець
The court decision No. 42967018, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 03.03.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 223/780/14-а. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: