ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
25 лютого 2015 року м. Київ В/800/1042/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Олендера І.Я., Степашка О.І., Федорова М.О., Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши заяву Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області
про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.11.2014 року
у справі № 825/2547/14 (К/800/59367/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормник»
до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИЛА:
Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.11.2014 року в названій справі.
Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.11.2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 209.18, ст. 209 Податкового кодексу України; пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні».
В обґрунтування своїх вимог надає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.10.2013 року у справі № 2а/2570/3758/2012 (К/800/25962/13), копію постанови Верховного Суду України від 24.06.2014 року у справі за позовом особи до управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на службі та зобов'язання виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, в яких, на його думку, відповідні норми матеріального права застосовані інакше, ніж у даній справі.
Між тим, відповідно до положень ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.
Із доданих до заяви матеріалів не вбачається подібність правовідносин у наведених судових рішеннях та неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.11.2014 року (про перегляд якої ставиться питання) відмовлено у відкритті касаційного провадження з підстав необґрунтованості касаційної скарги.
Приписи ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.
Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судових рішень, та у справах, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.
Крім того, надана заявником копія постанови Верховного Суду України від 24.06.2014 року не належить до судових рішень, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.
З огляду на наведене, керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Відмовити Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.11.2014 року у справі № 825/2547/14 (К/800/59367/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Підпис І.О. БухтіяроваСудді Підпис І.Я. Олендер Підпис О.І. Степашко Підпис М.О. Федоров Підпис Ю.І. Цвіркун З оригіналом згідно
The court decision No. 42945945, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 25.02.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 825/2547/14. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: