Court ruling № 42926288, 27.02.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 лютого 2015 року м. Київ В/800/913/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів:

Мороз Л.Л.,

Голяшкіна О.В.,

Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

Чалого С.Я.,

перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мівса"

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.01.2015 року (К/800/211/15) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мівса" до Житомирської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мівса" звернулось до суду з позовом до Житомирської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, стягнення коштів.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.10.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2014 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.10.2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.01.2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Мівса" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.10.2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2014 року

У заяві про допуск до перегляду Верховним Судом України судового рішення, заявник посилається на наявність підстав, встановлених ст.ст. 235-239 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Скаржник посилається на судові рішення Вищого адміністративного суду України від 04.03.2014 року (справа № К/800/57654/13), від 13.03.2014 року (справа № К/800/58384/14), від 27.03.2014 року (справа № К/800/5976/14), від 17.04.2014 року (справа № К/800/6072/14), які постановлені у справах за позовами юридичних осіб до органів митниці про скасування рішення та стягнення коштів.

Вивчивши заяву про перегляд судового рішення та додані до неї матеріали, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що підстави для надання допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні.

Статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як вбачається з тексту оскарженої ухвали, у позові відмовлено.

У цій справі судами було встановлено наявність доказів того, що декларантом не виконано обґрунтовані вимоги митниці, тому відповідач обґрунтовано прийняв оскаржене рішення та картку відмови в митному оформленні. При цьому, встановивши невідповідність задекларованої позивачем вартості товару вартісному рівню того ж товару, який ввозився на митну територію України, відповідач правомірно дійшов висновку про неможливість у даному випадку застосування методу визначення митної вартості за ціною договору.

Натомість, з тексту судових рішень, які заявник надав на підтвердження наявності підстав, встановлених ст.ст. 235-239 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачається, що у вказаних справах судами було встановлено наявність доказів що позивач надав усі необхідні документи у підтвердження вартості товару. При цьому, митний орган не обґрунтував неможливості застосування попередніх методів визначення вартості товарів.

Отже в оскаржуваній ухвалі ВАСУ та доданих судових рішеннях обставини справи різні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність ознаки неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах, оскільки подібними є правовідносини, які мають тотожний суб'єктний склад, об'єкт та предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для можливого допуску до провадження про перегляд рішення у відповідності до ст. 237 КАС України Верховним Судом України оскаржуваної ухвали.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА :

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мівса" про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.01.2015 року (К/800/211/15) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мівса" до Житомирської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, стягнення коштів.

Судді: