Decision № 42922407, 24.02.2015, Prymorskyi District Court of Odesa City

Справа № 522/4223/14-ц

Провадження № 2/2566/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення з кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення на підставі ст.ст. 98, 116 ЖК України, вказуючи, що, по-перше, вона є наймачем згаданого жилого приміщення на підставі ордера № 000253 від 28.03.1995 року; по-друге, з 07.04.2006 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7; і, по-третє, фактично з дня реєстрації шлюбу з нею ї до дня своєї смерті ОСОБА_3 жив однією сім'єю зі своєю колишньою дружиною - відповідачем ОСОБА_2 як чоловік і жінка в кімнаті АДРЕСА_1; і, по-четверте, вона не надавала своєї згоди на вселення ОСОБА_2 у згадане жиле приміщення та на протязі всього часу спільного проживання померлого ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в цьому жилому приміщенні періодично сплачувала спожиті ними комунальні послуги.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просив розглянути справу без його участі і участі позивача та задовольнити позов, про що подав адресовану суду свою письмову заяву, яка приєднана судом до матеріалів справи.

Відповідач ОСОБА_2 не повідомила суду причину своєї неявки, хоча про дату і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про одержання нею судової повістки.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно з ордером № 000253, виданим 28.03.1995 року Одеською облрадою курорту, ОСОБА_1 було надано у користування кімнати АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 на склад сім'є з двох осіб - вона та її син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з довідок - виписок з будинкової книги про склад сім'ї та реєстрацію, виданих дільницею № 6 КП «ЖКС «Фонтанський» 28.02.2013 р., 01.07.2013 р. та 20.03.2014 р., з квітня 1995 року місце проживання ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_6 зареєстровано за адресою : АДРЕСА_1.

Крім того, з жовтня 2006 року місце проживання ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7, та з листопада 2007 року місце проживання його неповнолітнього сина ОСОБА_7, 2004 року народження, зареєстровано за адресою : АДРЕСА_1.

Також судом установлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 з 07.12.2006 року і по день своєї смерті перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачем ОСОБА_1, але фактично весь цей час постійно проживав однією сім'єю зі своєю колишньою дружиною - відповідачем ОСОБА_2 як чоловік і жінка в кімнаті АДРЕСА_1.

Як слідує з тексту позовної заяви позивача, вона не заперечувала проти тимчасового проживання відповідача ОСОБА_2 в кімнаті АДРЕСА_1, але не давала своєї згоди на вселення відповідача до згаданого жилого приміщення для постійного проживання, а відповідач не спростувала ці доводи позивача, як цього вимагає ст. 60 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 99 ЖК України тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.

Водночас суд враховує, що, по-перше, згідно даних паспорта ОСОБА_2 (серії НОМЕР_1, виданого Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 18.03.2004 року), її місце постійного проживання з грудня 1996 року по теперішній час зареєстровано за адресою : АДРЕСА_3 ; і, по-друге, станом на дату судового розгляду даної справи рішення суду про визнання позивача ОСОБА_1 такою, що втратила право користування кімнатою АДРЕСА_1, та/або рішення суду про визнання за ОСОБА_2 права користування цим жилим приміщенням не існує

Також суд бере до уваги, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.01.2013 року у справі № 522/28739/13-ц (провадження № 2/522/28739/14) малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, відібрано у його матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав, та накладено заборону на відчуження житла, розташованого за адресою : АДРЕСА_1, де право користування та реєстрацію має малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5.

У відповідності до ч. 3 ст. 98 ЖК України, тимчасові жильці на вимогу наймача зобов'язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені нею і документально підтверджені судові витрати в сумі 243,60 грн., пов'язані зі сплатою судового збору.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 98, 99 ЖК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Задовольнити позов ОСОБА_1.

Виселити ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт НОМЕР_2, виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 18.03.2004 року, що зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3) з кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Н.А. Ільченко

24.02.2015