Court ruling № 42908138, 24.02.2015, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2015 року

справа № 804/6150/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року

по справі № 804/6150/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємства "ОРТМЕДТЕХ"

до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетрвоської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Приватне підприємство “ОРТМЕДТЕХ” звернулося з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми “Р” від 18 квітня 2013 року №0000902230, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 13796,23грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ідповідач безпідставно збільшив позивачу суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість з посиланням на те, що останнім неправомірно було віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за збитковою господарською операцією, оскільки дана операція не була збитковою, а проведені відповідачем розрахунки, за наслідками яких він дійшов висновку про збитковість вказаної операції є помилковими, оскільки ним необґрунтовано враховано у розрахунку прибутковості господарської операції, здійсненої між позивачем та ТОВ “Дунте-1”, витрат по сплаті орендної плати за складські приміщення позивача та витрат по фонду заробітної плати позивача за повний місяць, в той час, як операція між Приватним підприємством “ОРТМЕДТЕХ” та ТОВ “Дунте-1” мала разовий характер, а транспортування проданого позивачем товару здійснювалося за рахунок ТОВ “Дунте-1” зі складських приміщень ТОВ “Еліксір”, у якого позивач придбавав ці товари для подальшого продажу, отже, взагалі недоцільно включати у розрахунок прибутковості операції з ТОВ “Дунте-1” витрати позивача на оренду складських приміщень, оскільки цей товар там взагалі не зберігався. Крім того позивач зазначав, що продаж товару ТОВ “Дунте-1” є експортною операцією і відповідно до п.206.4 ст.206 та п.п.195.1.1 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України, взагалі оподатковується податком на додану вартість за нульовою ставкою. При цьому податковий кредит позивачем було сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних ТОВ “Еліксір” на підставі реально вчинено з ним правочину щодо придбання цих товарів і відповідачем не заперечується відповідність цих податкових накладних вимогам податкового законодавства, а також реальність господарської операції з ТОВ “Еліксір”.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені адміністративного позову. Зазначає, що судом першої інстанції не повно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони по справі до судового засідання не з'явилися, про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами податкової інспекції проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП “ОРТМЕДТЕХ” з питання правильності відображення у податковому обліку проведених експортних операцій за період квітень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.04.2013р. за №1412/22-1/33473869. Актом перевірки було встановлено порушення приписів п.п.14.1.179, п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, з урахуванням норм п.п.14.1.36 п.14.1, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 цього Кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 11036,98грн. у квітні 2012 року.

Ні підставі акту 18 квітня 2013 року Лівобережною МДПІ міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення форми “Р” №0000902230, яким ПП “ОРТМЕДТЕХ” збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 13796,23грн., з яких за основним платежем – 11036,98грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) – 2759,25грн.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на наступне.

Судом при розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства з питань правомірності відображення у податковому обліку проведених експортних операцій за квітень 2012 року.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат (у тому числі по сплаті ПДВ) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст такої операції.

Як встановлено частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою цієї ж статті Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає наведеним законодавчим вимогам, та складення яких узгоджується зі законодавчо установленими вимогами щодо оформлення відповідного виду операції або із звичаєвою практикою.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2012 року та квітні 2012 року відповідно до договору №05/12-11 від 05.12.2011р. ПП “ОРТМЕДТЕХ” придбало у ТОВ “Еліксір” (код ЕДРПОУ 32197328) товари (косметичні засоби в асортименті) на загальну суму 300726,29грн. (в тому числі ПДВ – 50121,05грн.), що посвідчується відповідними видатковими та податковими накладними. Частина придбаного позивачем у ТОВ “Еліксір” товару (косметичних засобів в асортименті) була продана ПП “ОРТМЕДТЕХ” на експорт за контрактом поставки №ВЄД-2 від 01.03.2012р. ТОВ “Дунте-1” (Латвія, м. Рига, вул. Марупес, 47/43).

Згідно з контрактом поставки №ВЄД-2 від 01.03.2012р. поставка товару здійснювалась на умовах FCA м. Дніпропетровськ (INCOTERMS 2000), транспортування між ПП “ОРТМЕДТЕХ” та ТОВ “Еліксір” не здійснювалося, тому що згідно акту передачі продукції від 04.04.2012р. відвантаження товару на експорт ТОВ “Дунте-1” проводилося зі складу ТОВ “Еліксір” (вул. Краснозаводська, 68).

Як свідчать матеріали справи, транспортування товару здійснювалося за рахунок вантажоотримувача ТОВ “Дунте-1” згідно міжнародних транспортних документів від 04.04.2012р., а саме – МТТН №062546, згідно якої: вантажовідправник - ПП “ОРТМЕДТЕХ”, ванатжоотримувач - ТОВ “Дунте-1”, засоби транспорту та маршруту – автомобільний транспорт – автомашина МАН №РО4853, маршрут: м. Дніпропетровськ, Україна – м. Рига, Латвія, кількість товару 667,0кг. Оплата за товар за контрактом поставки №ВЄД-2 від 01.03.2012р. у розмірі 82458,05грн. посвідчується платіжним дорученням №103 від 21.03.2012р. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 362 станом на 01.04.2012р. кредиторська та дебіторська заборгованість відсутня.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судом першої інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетрвоської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року по справі № 804/6150/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 26 лютого 2015 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова