Court ruling № 42906466, 25.02.2015, Lviv Commercial Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

25.02.15 Справа № 5008/1483/2011

УХВАЛА

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Марко Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Заньковецької,10 (вих. № 07-54/24106 від 23.12.2014 року)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області

від 12.12.2014 року у справі № 5008/1483/2011

за заявою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода", м. Ужгород, Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород, Спільного малого будівельно-монтажного підприємства "Енергомонтаж", м. Ужгород, Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Мукачево

до боржника Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від заявників - не з'явилися;

від боржника - Кондратенко М.С. - представник за довіреністю;

від скаржника - не з'явився;

арбітражний керуючий, розпорядник майна - Дідич М.А.

12.12.2014 року ухвалою Господарського суду Закарпатської області (суддя Йосипчук О.С.) у справі № 5008/1483/2011 за заявою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода", м. Ужгород, Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород, Спільного малого будівельно-монтажного підприємства "Енергомонтаж", м. Ужгород, Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Мукачево до боржника Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", м. Ужгород про визнання банкрутом визначено вимоги ініціюючих кредиторів у сумі 333 617,12 грн.; зобов'язано оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду повідомлення про визнання боржника банкрутом; достроково припинити повноваження арбітражного керуючого Ракущинця А.А.; призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Дідича М.А.; на період розгляду справи зупинити виконавчі провадження, які знаходяться на виконанні відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції; скасовано арешти накладені на рахунки боржника; замінено кредиторів їх правонаступниками; зобов'язано розпорядника майна провести повний аналіз фінансового та майнового стану боржника та вжити заходів щодо складення реєстру вимог кредиторів, який подати до суду.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Міський відділ державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, відстрочити скаржнику сплату судового збору, скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині зупинення виконавчих проваджень, які знаходяться на виконанні скаржника та скасування арештів накладених на поточні рахунки і касу боржника, та прийняти нове рішення, яким в цій частині відмови у задоволенні вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано те, що на виконанні у відділі ДВС знаходиться зведене виконавче провадження, де боржником є ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" по виконанню 43 виконавчих документів на загальну суму 455 500 196,92 грн., натомість оскаржувана ухвала винесена відноcно вимог лише ініціюючих кредиторів. При цьому, як зазначає скаржник, у суду відсутні повноваження щодо зупинення виконавчого провадження, яким наділені виключно державні виконавці.

12.01.2015 року автоматизованою системою КП "Документообіг господарських судів" справу за № 5008/1483/2011 розподілено до розгляду судді доповідачу - М.Б.Желіку. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 року у склад колегії для розгляду справи № 5008/1483/2011 введено суддів Костів Т.С. та Марка Р.І.

28.01.2015 року та 25.02.2015 року розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду вносилися зміни до складу колегії суддів по розгляду даної справи. Відтак, розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді - Желіка М.Б., суддів Костів Т.С., Марка Р.І. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 року скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду, а подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження, розгляд справи призначено на 28.01.2015 року.

28.01.2015 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.

Від представника боржника 28.01.2015 року надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема враховуючи, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів є підставою для зупинення виконавчих проваджень, а накладені арешти на кошти боржника перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

28.01.2015 року арбітражним керуючим Дідичем М.А. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує, що згідно ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" обставиною, яка зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження є зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження. Відтак, просить залишити ухвалу господарського суду без змін.

Скаржник звернувся до суду 28.01.2015 року з клопотанням про продовження строку відстрочення сплати судового збору.

Представником кредиторів ОСОБА_8 подано до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому вона просить припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Закарпатській області, оскільки у відповідності до вимог Закону про банкрутство скаржник не наділений правом оскаржувати процесуальні документи у провадженні по справі про банкрутство боржника, бо не набув статусу сторони чи учасника провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів розглянувши вимоги апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши усі матеріали справи приходить до висновку, що провадження за апеляційною скаргою Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Закарпатській області слід припинити з огляду на наступне.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

За частиною 1 статті 2 Закону про банкрутство, провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК України на підставі статей 91 та 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, що висвітлена у постанові від 23.09.2014 року по справі № 904/2569/13.

Враховуючи зазначене, а також те, що станом на час подання апеляційної скарги скаржник не є ні стороною, ні учасником провадження у справі про банкрутство боржника, відтак не має правових підстав для звернення до суду з даною апеляційною скаргою.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Недоведення позивачем своїх вимог належними та допустимими доказами є підставою для відмови в їх задоволенні.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України вважає, що провадження за апеляційною скаргою Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Заньковецької,10 (вих. № 07-54/24106 від 23.12.2014 року) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2014 року у справі № 5008/1483/2011 слід припинити.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційних та касаційних скарг у справах про банкрутство стягується судовий збір у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 року у даній справі скаржнику відстрочено сплату судового збору до 28.01.2015 року, однак станом на даний час судовий збір останнім так і не сплачений.

Із врахуванням того, що припинення провадження у справі з підстав передбачений ст. 80 ГПК України не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченого судового збору (п. 5.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.01.2013 року № 7 "Про деякі питання застосування розділу VI Господарського кодексу України"), судовий збір підлягає стягненню в дохід державного бюджету за розгляд справи в суді апеляційної інстанції з скаржника.

Керуючись ст. ст. 86, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Провадження за апеляційною скаргою Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Заньковецької,10 (вих. № 07-54/24106 від 23.12.2014 року) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2014 року у справі № 5008/1483/2011 припинити.

2. Стягнути з Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Заньковецької,10, код ЄДРПОУ 35045459) в доход спеціального фонду Державного бюджету України (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області, УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) 609 грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3. На виконання цієї ухвали господарському суду видати наказ.

4. Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.