Court ruling № 42825741, 17.02.2015, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 р.

Справа № 814/2244/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -ОСОБА_1

судді - ОСОБА_2

судді - ОСОБА_3

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області про скасування податкової вимоги від 18.02.14р. № 150-25, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкову вимогу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (Снігурівське відділення) від 18 лютого 2014 р. № 150-25.

Жовтнева обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Миколаївській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог позивача в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 18 лютого 2014 р. відповідач прийняв податкову вимогу № 150-25 на суму 937,80 грн. основного боргу і 1,21 грн. пені, в якій визначена заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з єдиного податку з фізичних осіб (а. с. 8).

Позивач зазначає, що суми єдиного податку сплачувалися ним вчасно в безготівковій формі. До адміністративного позову додано платіжні доручення про сплату єдиного податку за березень, жовтень, грудень 2013 р. і січень-березень 2014 р. Платником зазначено позивача, а в графі "Призначення платежу" вказано ідентифікаційний код фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 Остання надала письмові пояснення, що не уповноважувала позивача на представництво її інтересів та здійснення платежів. Таким чином, мала місце технічна помилка в написанні ідентифікаційного коду особи платника.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

На підставі п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.

Позивачем надані докази того, що за березень, жовтень, грудень 2013 р. і січень-березень 2014 р. суми єдиного податку сплачені в повному обсязі. Зазначення в платіжних доручення іншого ідентифікаційного коду є технічною помилкою та не може означати невиконання позивачем свого обов'язку щодо сплати податків, а, отже, у відповідача були відсутні підстави для надіслання податкової вимоги.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про скасування податкової вимоги від 18.02.14р. № 150-25 належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 65) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Жовтневої обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року по справі № 814/2244/14, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя

ОСОБА_1

суддя

ОСОБА_2

суддя

ОСОБА_3