Court ruling № 42822370, 26.01.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2015 року м. Київ К/9991/15694/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції в м.Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011

у справі №2а-8294/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карамейя"

до Державної податкової інспекції в м.Суми

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Суми від 20.09.2010 №0001762306/0/72256.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2010 року, за результатами якої складено акт від 13.09.2010 №7260/23-6/34327895.

За висновками акта перевірки, позивачем порушено вимоги п.10.2 ст.10, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого, відбулося завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2010 року на 91128 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 16241 грн.

На підставі цього акта прийнято податкове повідомлення - рішення №0001762306/0/72256 від 20.06.2010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 91128,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоді, що перевірявся позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Підставою для задоволення позовних вимог, стали висновки судів попередніх інстанцій, з якими погоджується суд касаційної інстанції, що податковий орган не спростував реальність здійснених господарських операцій з Представництвом «Серік», на підтвердження яких видані податкові накладні, видаткові накладні, акт здачі-прийняття робіт. Послуги, отримані ТОВ «Керамейя» від Представництва «Серік», використані позивачем у власній господарській діяльності , про що свідчать надані до матеріалів справи копії вантажно-митних декларацій на ввезення в Україну тунельної сушарки, послуги з випробування якої були надані позивачеві Представництвом «Серік», виписками по рахунку, на якому оприбутковано вказане обладнання, показаннями свідка, бухгалтерською довідкою№600 від 10.12.2010. Дані обставини, спростовують твердження відповідача про безтоварність господарських операцій за договором надання послуг з випробування гарантованих параметрів тунельної сушарки, укладеним між ТОВ «Керамейя» та Представництвом «Серік».

Крім того, Представництвом «Серік» задекларовано податкові зобов'язання в сумі 106785,77 грн. за результатами взаємовідносин з позивачем, про що свідчать копії податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року, поданої до ДПІ у Подільському районі м.Києва. Довідкою №1340/15-207 від 08.10.2010, виданою ДПІ у Подільському районі м.Києва, підтверджено, що Представництво «Серік» станом на 29.09.2010 не має заборгованості зі сплати податків, зборів.

Тобто, податкове зобов'язання , яке виникло у Представництва «Серік» в результаті відносин з позивачем, ним задекларовано та повністю сплачено до бюджету.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за спірним податковим повідомленням-рішенням, як виплаває з акту перевірки, є висновок податкового органу про несплату або неповну сплату контрагентами позивача податку на додану вартість до бюджету.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідачем не встановлено під час перевірки відсутності фактичної поставки товару позивачеві за спірними операціями, та не проведення ним розрахунків за отриманий товар, а також не надано таких доказів і в суді.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Суми відхилити, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун