Court ruling № 42804979, 19.02.2015, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 лютого 2015 року Справа № 804/2889/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТІС ГРУП» про відстрочення сплати судового збору до моменту винесення судового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТІС ГРУП» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить: визнати протиправними та скасувати наказ на проведення перевірки від 27 листопада 2014 р.

В тексті адміністративного позову позивачем фактично були заявлені клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту винесення судового рішенням у справі та витребування у відповідача матеріалів перевірки.

З метою впровадження принципу процесуальної економії в адміністративному судочинстві суд приходить до висновку про можливість одночасного розгляду і вирішення заявлених позивачем клопотань. При цьому, клопотання про відстрочення від сплати судового збору до моменту винесення судового рішення фактично було обгрунтовано наступним.

Позивач, на свій розсуд розтлумачивши ст.ст.55, 64, 124 Конституції України, зазначає, що ч.1 ст.55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадяни України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст.64 Конституції України не може бути обмежене. Ч.2 ст.124 Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Будь-яких інших підстав, щодо відстрочення сплати судового збору до моменту винесення судового рішення у даній справі, останній не зазначає.

Суд, звернувши увагу на зазначені вище підстави заявленого клопотання позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, зазначає наступне.

Згідно ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АКТІС ГРУП» не відноситься до жодної з зазначених категорій осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 - VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, судовий збір сплачується за ставкою 73,08 грн.

Так, з тексту адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИС ГРУП» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вбачається, що предметом зазначеного позову є визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки від 27 листопада 2014 р.

Відтак, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, а отже судовий збір сплачується за ставкою 73,08 грн.

Суд вирішуючи зазначені клопотання по суті, керуючись ст.ст. 55, 64, 124 Конституції України виходить з наступного.

Відповідно до ст. 10 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 106 КАС України визначаються вимоги до позовної заяви, та чітко зазначається, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає правових підстав для задоволення поданого позивачем клопотання і, як наслідок, надання переваг будь-якій особі при зверненні нею до адміністративного суду, порушуючи при цьому ст.ст. 10, 11, 106 КАС України.

Також суд зауважує що, відповідно до ч.1 ст.88 КАС України, зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрати на визначений строк є правом, а не обов`язком суду.

На підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості та безпідставності заявленого клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТІС ГРУП» про відстрочення сплати судового збору до моменту винесення судового рішення по даній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТИС ГРУП» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки від 27 листопада 2014 р., а отже відмовляє в його задоволенні.

Щодо заявленого в тексті адміністративного позову клопотання позивача про витребування у відповідача матеріалів перевірки, без зазначення конкретного переліку матеріалів; виду перевірки і таке інше, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч.3 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Зважаючи на викладене, враховуючи абсолютну необґрунтованість заявленого клопотання, а також зважаючи на відсутність обґрунтування будь-якими належними та допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України факту неможливості самостійного отримання позивачем витребуваних матеріалів перевірки, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявленого клопотання.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 71, 88, 106, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТІС ГРУП» про відстрочення сплати судового збору до моменту винесення судового рішення по даній справі за його адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки від 27 листопада 2014 р. - відмовити.

В задоволенні клопотання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АКТІС ГРУП» про витребування матеріалів перевірки - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали у відповідності до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства.

Суддя Є.О. Жукова