Decision № 4273953, 17.07.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/344

17.07.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія

«Миколаївобленерго»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа –Нафта»

Про стягнення 3668,37 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:.

від позивача Котович Т.Ю., довіреність № 01/33-119 від 30.12.2008р.

від відповідача Жук О.В., довіреність № 5/01-03 від 05.01.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа –Нафта»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 3668,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 44/6317 від 07.09.2007р.

Ухвалою суду від 28.05.2009 р. порушено провадження у справі № 1/344 та призначено розгляд на 17.07.09р.

17.07.2009р. в судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив, надав лист, яким відповідач повідомляв позивача про розірвання договору, та повідомив, що спірним приміщенням користується інше підприємство з 15.12.2008.

Позивач проти цього заперечив, тому що при закритті точок обліку складався акт, згідно якого відповідач має заборгованість, а саме перевищення лімітів. Також позивач звернув увагу на те, що лист про збільшення був на фірмовому бланку відповідача.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання електричної енергії № 44/6317 від 07.09.2007р.

В преамбулі наведеного договору зазначено, що при виконанні умов договору, а також вирішенні всіх питань, що не обмовлені договором, сторони зобов’язались керуватися Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, іншими чинними законодавчими актами України.

Згідно п.2.2 договору позивач зобов’язався відпускати відповідачу (споживачу) електроенергію як різновид товару.

16.11.2008р. сторонами було укладено додаткову угоду про внесення змін в додатки №4 «Графік зняття показників засобів обліку електроенергії»до договору № 44/6317 від 07.09.2007р.

Відповідно до п.1 додатку №4 до договору, відповідач зобов’язався знімати показання електролічильників і повідомити в енергопостачальну організацію по встановленій формі щомісячно 29 числа.

16.11.2008р. сторонами було укладено додаткову угоду про внесення змін в додатки № 10 «Порядок розрахунків»до договору № 44/6317 від 07.09.2007р.

Згідно п.2 додатку № 10 до договору, відповідач протягом розрахункового періоду здійснює 2 авансових платежі на наступний розрахунковий період у таких співвідношеннях: до 5 числа поточного місяця 40%; до 15 числа поточного місяця. В день надання «Акту про використану електричну енергію»постачальник надає споживачу рахунок на здійснення попередньої оплати та рахунок вартості фактично спожитої електроенергії. В разі неповної попередньої оплати за минулий розрахунковий період, різниця між сумою попередньої оплати та вартості спожитої електроенергії має бути сплачена споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

Відповідно до п.8 додатку №10, рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електроенергії та/або потужності, за перетікання реактивної електроенергії, пені, 3% річних, інфляційні виписуються постачальником електричної енергії окремо та надаються споживачу. Вказані рахунки мають бути оплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Відповідно до вимог чинного законодавства до договору було укладено додаток №1, яким було встановлено обсяги постачання електричної енергії споживачу на 2008 рік.

Згідно до умов додатку №1 –договірна (гранична) величина споживання відповідача на грудень 2008 року склала –140 000 кВт. год.

08.12.2008р. відповідач звернувся із заявою щодо проведення корегування договірної величини споживання електричної енергії в грудні 2008р., а саме збільшення ліміту споживання та встановлення на рівні 200 000 кВт. у зв’язку з цим, 10.12.2008р. позивачем було прийнято рішення про здійснення коригування договірної величини споживання електричної енергії у грудні 2008р., при цьому договірна величина споживання електричної енергії склала 200 000 кВт.год.

Споживання електричної енергії у грудні 2008р. було визначено на підставі актів про ліквідацію точок обліку від 15.12.2008р., при цьому фактичне споживання електроенергії в грудні 2008р. склало 206272 кВт.год.

Отже обсяг спожитої понад договірну величину електроенергії у грудні 2008р. склав 6275 кВт.год., що прирівнює 3668,37 грн., оскільки використана електроенергія понад договірну величину розраховується у двократній вартості, згідно додатку №1 до договору та п.6.16 ПКЕЕ.

На підставі п.п. 6.14, 6.16 ПКЕЕ, додатку №1 до договору 26.12.2008р., на кінець розрахункового періоду, відповідачу було виписано повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії у грудні 2008 року та виставлений рахунок на оплату двократної вартості.

30.12.2008р. на адрес відповідача були надіслані повідомлення та рахунок № 44/6317/12, проте відповідач на них не відреагував, кошти за використану понад норму електроенергію не сплатив.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 3668,37 грн. –боргу, та покласти на відповідача судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов’язань, заборгованість в сумі 2111,58 грн. не сплатив.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

17.07.2009р. в судовому засіданні відповідач проти позову заперечив, підставі своєї незгоди з вимогами позивача виклав у запереченні на позов, який подав у судовому засіданні.

Відповідач посилається на те, що ним не надсилались листи до відповідача з проханням збільшити обсяги використання електроенергії, оскільки на листі на який посилається позивач стоїть печатка зовсім іншого підприємства.

Позивач проти цього заперечив, та звернув увагу суду на те, що бланк на якому міститься текст є бланком саме відповідача.

Також відповідач повідомив, що ним було скеровано лист на адресу позивача з проханням розірвати договір, оскільки філія, якій постачалась теплова енергію, була ліквідована, про що свідчать акти про пломбування в зв’язку з ліквідацією точок обліку від 15.12.2009р.

Позивач погодився з цим, та зауважив, що перевищення лімітів обсягів сталось станом на 15.12.2008р., що засвідчувалось наведеними вище актами, та пояснив, що рахунок про використання електроенергії виставляється позивачем окремо, та станом на кінець розрахункового періоду.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні договірного зобов’язання доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Альфа - Нафта»(01133, м.Київ, вул. бульвар Лесі Українки 26, код ЄДРПОУ 34807569) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» (54017, м.Миколаїв, вул. Чигрина 94, код ЄДРПОУ 23399393) 3668 (три тисячі шістсот шістдесят вісім) грн. 37 коп. –боргу, держмито в розмірі 102 (сто дві)грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник