Court ruling № 42656199, 04.02.2015, Kharkiv Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/954/15 Головуючий 1 інстанції Павлюченко С.В.

Справа № 629/5289/14-ц Доповідач: Сащенко І.С.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенка І.С.

суддів: - Овсяннікової А.І., Бездітко В.М.,

при секретарі - Стрельченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ Банк «Меркурій» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банку «Меркурій» Куліш В.М. на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09 грудня 2014 року по справі за поданням відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області про примусове входження до нежитлового приміщення боржника, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Гапон Є.В. звернувся до суду з поданням про примусове входження до нежитлового приміщення боржника, посилаючись на те, що на виконанні у ВДВС знаходиться зведене виконавче провадження про примусове виконання декількох виконавчих листів про стягнення боргу з ТОВ "Берест Плюс" на користь кількох стягувачів. 15.11.2011 року державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна, яким накрадено арешт на рухоме майно боржника, проте потрапити до приміщення, в якому знаходиться майно виконавець не в змозі, оскільки воно належить іншій юридичній особі.

В судовому засіданні представник відділу ДВС на задоволенні подання наполягав в повному обсязі.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09 грудня 2014 року подання задоволено.

Надано дозвіл Відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області на примусове проникнення до нежитлового приміщення боржника будівлі ремонтних майстерень за літерою "Д" за адресою: смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, вул. Маяковського 1, яке належить АТ «Банк Меркурій», з метою виконання виконавчих листів №2031/2/2011 від 15.03.2011 року Печенізький районний суд Харківської області про стягнення з ТОВ «Берест Плюс» код 34171888 на користь ОСОБА_5 держмито у розмірі 1700 грн.; №2031/2/2011 від 25.03.2011 року Печенізький районний суд Харківської області про стягнення з ТОВ «Берест Плюс» код 34171888 на користь ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 358000 грн.; № 5023/648/11 від 05.04.2011 року Господарський суд м. Харкова про стягнення з ТОВ "Берест Плюс" на користь ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 186076 грн.; № 29/403-10 від 11.02.201 1 року Господарський суд м. Харкова про стягнення з ТОВ "Берест Плюс" на користь ОСОБА_6 державне мито в розмірі 10820,56 грн.; № 37/220-10 від 10.12.2010 року Господарський суд м. Харкова про стягнення з ТОВ "Берест Плюс" на користь ОСОБА_6 боргу у розмірі 340359,23 грн. та проведенні виконавчих дій по передачі та перевезенні вищезазначеного арештованого майна у нове місце зберігання відповідальним зберігачем ОСОБА_6

В апеляційній скарзі ПАТ Банк «Меркурій» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банку «Меркурій» Куліш В.М. просить ухвалу суду скасувати, в задоволенні заяви відмовити. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не було враховано, що приміщення належить не боржнику, а банку. Крім того, майно яке знаходиться в цьому приміщенні знаходиться в заставі банку, тому підстав для задоволення подання немає.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи подання державного виконавця суд першої інстанції виходив з того, що є всі підстави для надання дозволу на примусове проникнення до нежитлового приміщення боржника.

Однак погодитися з такими висновками суду першої інстанції в повному обсязі не можна.

Встановлено, що на виконанні у ВДВС знаходиться зведене виконавче провадження №40363839 від 23.09.2011 року про примусове виконання виконавчих листів № 2031/2/2011 від 15.03.2011 року Печенізький районний суд Харківської області про стягнення з ТОВ "Берест Плюс" на користь ОСОБА_5 держмито у розмірі 1700 грн.; № 2031/2/2011 від 25.03.2011 року Печенізький районний суд Харківської області про стягнення з ТОВ "Берест Плюс" на користь ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 358000 грн.; № 5023/648/11 від 05.04.2011 року Господарський суд м. Харкова про стягнення з ТОВ "Берест Плюс" на користь ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 186076 грн.; № 29/403-10 від 11.02.2011 року Господарський суд м. Харкова про стягнення з ТОВ "Берест Плюс" на користь ОСОБА_6 державне мито в розмірі 10820,56 грн.; № 37/220-10 від 10.12.2010 року Господарський суд м. Харкова про стягнення з ТОВ "Берест Плюс" на користь ОСОБА_6 боргу у розмірі 340359,23 грн.

Згідно із ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища.

15.11.2011 року державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна, яким накрадено арешт на рухоме майно боржника ( а.с. 9 - 10 ).

Вказане майно знаходиться в нежитловому приміщенні будівлі ремонтних майстерень літера "Д" за адресою: смт. Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, вул. Маяковського 1, проте згідно акту державного виконавця від 06.12.2014 року, на територію майстерень неможливо потрапити, так як охорона підприємства заборонила вхід для проведення виконавчих дій ( а.с. 19 ).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник апелянта не заперечував, що майно знаходиться в належному банку приміщенні, проте зазначив, що банком оспорюється належність майна сторонам виконавчого провадження.

Той факт, що Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за позовом банку про виключення з акту опису і арешту майна не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги та відмови у задоволенні подання державного виконавця, оскільки рішення апеляційного суду Харківської області від 22.10.2014 року про відмову у задоволенні вимог банку набрало законної сили та у відповідності до вимог ст. 14 ЦПК України є обов'язковим і підлягає виконанню на всій території України.

Зважаючи на викладене, у суду були всі підстави для задоволення подання державного виконавця, проте посилання в ухвалі на АТ «Банк Меркурій», як на боржника є помилковим. Згідно наданих суду матеріалів виконавчого провадження, боржником є ТОВ "Берест Плюс", а не АТ «Банк Меркурій», якому належить приміщення будівлі ремонтних майстерень ( а.с. 31 ).

В зв'язку з цим, посилання в резолютивній частині ухвали суду на АТ «Банк Меркурій», як на боржника має бути виключене.

На підставі наведеного та керуючись п.3 ч.2 ст. 307, 313, п.2 ч.1 ст. 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ПАТ Банк «Меркурій» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Банку «Меркурій» Куліш В.М - задовольнити частково.

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09 грудня 2014 року - змінити.

Виключити з резолютивної частини ухвали посилання на АТ «Банк Меркурій», як на боржника.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді