№ 42630801, 05.02.2015, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року Чернігів Справа № 825/221/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Ул'яничеві М.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Лотоцького А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу недоотриманого грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 9971,56 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 9971,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при виплаті йому одноразової грошової допомоги при звільненні відповідачем було утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 9971,56 грн., що є порушенням пункту 168.5. статті 168 Податкового кодексу України, відповідно до якого суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів військовослужбовців.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити та пояснив, що в зв'язку з виключенням позивача зі списків особового складу Корюківського районного військового комісаріату він юридично перестав являтись військовослужбовцем, а тому відповідачем правомірно утримано податок з доходів фізичних осіб при виплаті позивачу грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив службу у Збройних Силах України, в тому числі на посаді військового комісара Корюківського районного військового комісаріату Чернігівського обласного оперативного командування «Північ» та наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 17.12.2014 № 717 звільнений з військової служби у відставку за пунктом «б» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (за станом здоров'я).

Наказом військового комісара Чернігіського обласного військового комісаріату від 26.12.2014 № 297 (а.с. 6), позивача було виключено зі списків особового складу, всіх видів забезпечення та вирішено виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби із розрахунку 29 років.

Як вбачається з довідки Чернігівського обласного військового комісаріату від 16.01.2015 № 155 (а.с. 7) з грошового забезпечення позивача при звільненні з військової служби утримано податок на доходи фізичних осіб в сумі 9971,56 грн.

Відповідно до абзацу першого пункту другого статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини (абзац третій пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153).

Пунктом 168.5. статті 168 Податкового кодексу України визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

З аналізу наведеного слідує, що одноразова грошова допомога при звільненні є грошовим забезпеченням, грошовою винагородою та іншою виплатою в розумінні пункту 168.5. статті 168 Податкового кодексу України та повинна бути виплачена на день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

В судовому засіданні встановлено, що 26.12.2014 є днем закінчення позивачем проходження військової служби, але розрахунок по виплаті додаткових видів грошового забезпечення в сумі 3541,71 грн. та одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 55114,50 грн. проведений з позивачем лише 15.01.2015, з яких утримано податок на доходи фізичних осіб в сумі 9971,56 грн., про що свідчить довідка від 19.01.2015 № 175 (а.с. 9).

Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Так, згідно пунктів 3-5 даного Порядку виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Виплата грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо порушення відповідачем свого обов'язку з виплати позивачу рівноцінної грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (одноразової грошової допомоги при звільненні).

Доводи відповідача про те, що на час виплати позивачу грошового забезпечення він втратив статус військовослужбовця, а тому не мав права на отримання рівноцінної компенсації утриманого податку, суд вважає безпідставними, оскільки несвоєчасна виплата грошового забезпечення (не в день звільнення і проведення розрахунку) сталася з вини самого відповідача.

При вказаних обставинах, суд приходить до висновку, що необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу рівноцінної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, в розмірі 9971,56 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача рівноцінну грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, в розмірі 9971,56 грн.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Чернігівського обласного військового комісаріату щодо невиплати ОСОБА_3 рівноцінної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, в розмірі 9971,56 грн.

Стягнути з Чернігівського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_3 рівноцінну грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, в розмірі 9971,56 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Непочатих