№ 42559901, 03.02.2015, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 року Чернігів Справа № 732/2043/14-а

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Уль'яничеві М.В.,

за участю представника позивача Кобеняк І.А., представника відповідача Ленько А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Управління праці та соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленько А.М. від 04.12.2014 про накладення на позивача штрафу в розмірі 680,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення суду виконано в міру можливостей, а саме здійснений перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення на суму 5245,00 грн., про що повідомлено відповідача. Стверджує, що позивач був позбавлений можливості виконати судове рішення в повному обсязі, оскільки для позивача не було передбачено коштів з Державного бюджету України для виконання судових рішень, а тому оскаржувана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити та пояснив, що позивачем не було виконано рішення суду у встановлений строк без поважних причин, тому відповідачем було винесено постанову про накладення на штрафу. Відповідач вважає, що оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.04.2012 на підставі заяви ОСОБА_3 та виконавчого листа № 2-а-22/2505/12, виданого 10.04.2012 Городнянським районним судом Чернігівської області, про зобов'язання позивача здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленько А.М. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 32163763 (а.с. 29).

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій роз'яснено про необхідність негайного виконання рішення суду, була направлена позивачу для виконання, що підтверджується листом від 12.04.2012 № 10-16/2780-1 (а.с. 30).

Позивачем листом від 02.10.2013 № 4889 було повідомлено відповідача про здійснення перерахунку недонарахованої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік на суму 5245,00 грн. та про відсутність відповідних бюджетних призначень для її виплати (а.с. 40).

24.12.2013 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленько А.М. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду (а.с. 43).

У зв'язку з закінченням обставин, що зумовили зупинення виконавчого провадження, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленько А.М. 04.12.2014 було прийнято постанову про поновлення виконавчого провадження (а.с. 48).

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Положеннями частини першої статті 27 Закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

З наведеного слідує, що після спливу строку, встановленого для добровільного виконання рішення суду, державний виконавець невідкладно розпочинає вчиняти дії щодо примусового його виконання.

Суду не надано жодних доказів, що позивачем виконано рішення суду стосовно виплати ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, у термін для його виконання, встановленого державним виконавцем.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 75 Закону у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Зважаючи на невиконання рішення суду, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленько А.М. 04.12.2014 було прийнято постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 680,00 грн.

Частиною п'ятою статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд звертає увагу, що обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, покладається також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься також і позивач.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку відповідача, оскільки головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ленько А.М. при винесенні постанови про накладення штрафу дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження», тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на застосування до спірних правовідносин вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» в частині виконання рішення суду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, оскільки згідно особливостей даного Закону виконання рішення суду зобов'язального характеру покладається на державну виконавчу службу.

Також суд критично ставиться до твердження позивача, що кошти на виплату щорічної допомоги на оздоровлення не передбачені Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік», оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У відповідності до вимог підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Матеріали справи підтверджують, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 182,70 грн., тобто 10 відсотків розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру.

Таким чином, решта суми судового збору у розмірі 90 відсотків розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру (1827,00 грн. - 182,70 грн. = 1644,30 грн.) має бути стягнута на користь Державного бюджету України з позивача, в зв'язку з відмовою позивачу у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити повністю.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Городнянської районної державної адміністрації (вул. Леніна, 15 м. Городня, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 03196009) на користь Державного бюджету України (рахунок 31216206784002, отримувач - УК у м. Чернігові, код ЄДРПОУ - 38054398, банк - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО - 853592) решту суми судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1644,30 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Непочатих