№ 42558765, 27.01.2015, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

27 січня 2015 року Справа № 814/3644/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Лісовської Н.В., суддів Лебедєвої Г.В., Марича Є.В., за участю секретаря судового засідання Тимошевської О.І. у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54025

довідповідача 1: Міністерства оборони України, Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168 відповідача 2: командира 79 окремої аеромобільної бригади високомобільних десантних військ Сухопутних військ Збройних Сил України, військової частини А 0224 полковника ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 54025 провизнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3,

від відповідача 1: Саламатіна О.В.,

від відповідача 2: не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту Міністерство) і командира 79 окремої аеромобільної бригади високомобільних десантних військ Сухопутних військ Збройних Сил України військової частини А 0224 полковника ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності командира військової частини щодо задоволення вимог про звільнення позивача з військової служби, зобов'язання відповідачів звільнити позивача з військової служби в зв'язку з закінченням строку дії контракту.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що проходив службу в Збройних Силах України за контрактом, строк дії якого закінчився 13.07.2014 р. Позивач завчасно звертався до командира частини з повідомленням про небажання укладати новий контракт, однак позивача не звільнили з лав Збройних Сил України і продовжують незаконно утримувати.

Міністерство надало письмові заперечення проти позову, в яких вказано, що 17.03.2014 р. в Україні було оголошено часткову мобілізацію та настав особливий період, у зв'язку з чим строк дії контракту позивача продовжено до оголошення демобілізації.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову.

Представник Міністерства проти позову заперечував з мотивів, викладених у запереченнях.

В судовому засіданні 27.01.2015 р. в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухав пояснення сторін, з'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов не належить задоволенню, виходячи з наступного:

13.07.2011 р. позивач уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. Контракт укладено на 3 роки (а. с. 9).

Як слідує з адміністративного позову, за три місяці до закінчення строку дії контракту позивач звернувся до командира військової частини з повідомленням про небажання укладати новий контракт. У липні 2014 р. позивач подав рапорт про звільнення з військової служби. Доказів на підтвердження даних обставин сторони суду не надали.

26.08.2014 р. позивач подав рапорт про звільнення його з військової служби в зв'язку з закінченням строку дії контракту (а. с. 10).

30.08.2014 р. військова частина направила позивачу листа, в якому роз'яснила, що його звільнення з військової служби неможливе на підставі п. 9 ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (а. с. 17).

Пунктом 4 ч. 4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, зокрема, і такий вид військової служби, як військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.

Частиною 4 ст. 19 Закону встановлено, що форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з указом Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 р. № 303/2014, який затверджений Законом України від 17.03.2014 р. № 1126-VІІ, в Україні було оголошено рішення про часткову мобілізацію.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оборону" з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) в Україні настає особливий період.

Розділом XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008, визначені особливості проходження військової служби в особливий період. Відповідно до пп. 2 п. 252 розділу XIV вказаного Положення, у разі оголошення мобілізації усі військовослужбовці, які перебувають на цей час на військовій службі у Збройних Силах України, звільненню в запас не підлягають, за винятком військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до 16 років (такі військовослужбовці-жінки можуть продовжувати військову службу тільки за власним бажанням).

Відповідно до ч. 9 ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у разі настання особливого періоду для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений цією статтею, військова служба, а для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації, крім випадків, визначених частиною восьмою статті 26 цього Закону.

До випадків, визначених ч. 8 ст. 26 цього Закону відносяться зокрема, військовослужбовці, визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; військовослужбовці, що звільняються у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі.

Поняття демобілізація визначене в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", де демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

Враховуючи те, що з оголошенням часткової мобілізації 17.03.2014 р. в Україні настав особливий період, строк дії контракту позивача продовжено до оголошення демобілізації. Відповідне рішення Президентом України не приймалось.

З огляду на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими і не належать задоволенню.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Повний тест постанови

виготовлено та підписано колегією суддів 30.01.2015 р.

Головуючий суддя Н. В. Лісовська

Судді Г.В. Лебедєва

Є.В. Марич