Decision № 42528, 05.07.2006, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.06 Справа № 9/180/06

Суддя Нечипуренко О.М.

за позовом Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства (70000, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул.. Ціолковського, 12)

до відповідача Приватної виробничо-комерційної фірми “АЕК” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 194)

про стягнення 1303,97 грн.

Суддя Нечипуренко О.М.

Представники:

Від позивача

Єрьоменко А.Г., дов. № 3 від 04.01.2006

Від відповідача

Не з’явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ :

Орендним виробничим управлінням житлово-комунального господарства, м. Вільнянськ, заявлено позов про стягнення з Приватної виробничо-комерційної фірми “АЕК”, 1 192,26 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 49 від 01.01.2005, та 111,71 грн. пені.

Провадження по даній справі порушене ухвалою суду від 13.06.2006, судове засідання призначене на 05.07.2006.

За клопотанням представника позивача судове засідання проведене без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

05.07.2006 справу розглянуто, прийнято рішення, оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні позивач звернувся до суду із письмовою заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 111,71 грн. пені та суму судових витрат. Заяву мотивовано тим, що станом на 30.06.2006 відповідач погасив суму основного боргу.

Заява подана позивачем в порядку, встановленому ст. 22 ГПК України, і приймається судом до розгляду.

Розглядаються уточнені позовні вимоги.

Позов заснований позивачем на умовах договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 49 від 01.01.2005, ст.ст. 526, 527 ЦК України і мотивований тим, що відповідач в порушення умов згаданого договору в період з січня по квітень 2005 року не виконував належним чином зобов’язання по оплаті поставленої теплової енергії.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив та інші витребувані судом документи не надав; про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Спір розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2005 року між позивачем (Енергопостачальна організація) та відповідачем (Споживач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 49, за умовами якого позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію у гарячій воді в потрібних йому обсягах згідно із Додатком № 1 в приміщення за адресою: м. Вільнянськ, пр. Торговий, 17, а відповідач - сплачувати її вартість за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені договором.

Договір укладено строком до 01.01.2008 р.

Згідно із п.6.3 договору, Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду (календарного місяця) сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суддя вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке:

Виходячи з вимог ст. 526 ЦК України в редакції станом на 01.01.2004 р., яким сторони керувались при укладенні договору, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного цивільного законодавства.

Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 3.2.2 договору № 49 відповідач зобов’язаний оплачувати спожиту теплову енергію в обсяги і терміни, передбачені договором.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконував умови Договору належним чином, поставляв відповідачу теплову енергію у гарячій воді згідно з обсягами, встановленими Додатком № 1 до договору, що підтверджується наданими суду актами приймання-передачі наданих послуг, підписаних представниками обох сторін.

Відповідач у встановлений договором термін оплату виставлених позивачем за період з січня по квітень 2005 року рахунків не проводив (копії виставлених рахунків містяться в матеріалах даної справи).

Таким чином, згідно розрахунку позивача, за вказаний період за відповідачем рахувалась заборгованість по оплаті за поставлену теплову енергію в сумі 1 192,26 грн.

Доказів своєчасної і у повному обсязі сплати за спожиту теплову енергію у спірний період відповідач суду не представив.

Навпаки, з наданих позивачем доказів, зокрема з довідки підприємства та виписок банку, слідує, що заборгованість за вказаний період в сумі 1 198,22 була погашена відповідачем лише 06.06.2006 п/д № 3215.

У відповідності із ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити при порушенні ним правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов’язання.

За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач, відповідно до п.7.2.3 договору, повинен сплатити пеню в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

При розгляді даного спору позивачем доведений і судом встановлений факт прострочення виконання зобов’язання з боку відповідача по оплаті спожитої теплової енергії.

Позивачем за прострочення виконання зобов’язання нарахована відповідачу пеня в сумі 111,71 грн.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 111,17 грн. пені заявлені позивачем обґрунтовано, правильність розрахунку перевірена у судовому засіданні, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати згідно ст. ст.. 44, 49 ГПК України відносяться на відповідача, з вини якого спір доведений до суду.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми “АЕК” (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 194, ЄДРПОУ 22135634, р/р № 26005203290002 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399) на користь Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства (70000, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул.. Ціолковського, 12, ЄДРПОУ 03345645, р/р № 26004320109755 в ЗОФ УКБ “Укрсоцбанк” м. Запоріжжя, МФО 313010 ) 111 грн. 71 коп. пені, 102 грн. 00 коп. державного мита, і 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.М.Нечипуренко

(рішення оформлено 07.07.2006 р.)