Court ruling № 42494290, 18.12.2014, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2014 рокусправа № 804/5247/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Манцова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року

у справі № 804/5247/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Теплотехніка»

до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю підприємства «Теплотехніка» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року № 0006941501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 9342,50 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство «Теплотехніка» за 9 місяців 2012 року, за результатами якої складено акт від 28 листопада 2012 року № 1971.

Перевіркою встановлено порушення пункту 152.1 статті 152 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток», у зв'язку з невірним відображенням показників податкової звітності, що призвело до зайвого зменшення податку на прибуток по особовому рахунку підприємства на суму 7474,00 грн.

На підставі акту від 28 листопада 2012 року державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року № 0006941501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 9342,50 грн., в тому числі 7474,00 грн. за основним платежем та 1868,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 152.1 статті 152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Підпунктом 152.9.1 пункту 152.9 статті 152 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу; звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім: виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 155 цього розділу, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариством з обмеженою відповідальністю підприємство «Теплотехніка» подано до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкові декларації за І квартал, ІІ квартал та 9 місяців 2012 року.

При цьому, в декларації за І квартал 2012 року позивачем зазначено в рядках 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» та 16 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15)» - « 7474,00 грн».

В ІІ кварталі 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю підприємство «Теплотехніка» відобразило в декларації в рядку 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» - збитковість операцій на суму «-185710,00 грн.», а в рядках 14 та 16 (з урахуванням уточнюючої декларації), зазначено «-».

В декларації за 9 місяців 2012 року позивачем зазначено: в рядку 07 - « 57816,00 грн.», в рядку 14 «Податок на прибуток за звітний податковий період» - « 12141,00 грн.», в рядку 15 «Податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 податкової декларації за попередній (звітний) податковий період)» - « 7474,00 грн.», в рядку 16 декларації «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15) зазначено - « 4667,00 грн.».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що товариством з обмеженою відповідальністю підприємство «Теплотехніка» дотримано вимоги законодавства при визначенні суми податкового зобов'язання. Отже, сплата суми в розмірі 7474,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення призведе до подвійного стягнення з підприємства суми податку, вже сплаченої в І кварталі 2012 року.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Теплотехніка».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим