№ 42492433, 05.01.2015, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/7287/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області про визнання дій неправомірними, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області в якому просив суд визнати дії Відділу Державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області неправомірними в частині порушення строків направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

21.12.2014 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку отримав копію постанови державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області Ковальова С.В. про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2014 року ВП № 45742931.

Позивач не погоджується з вищезазначеними діями відповідача в частині порушення строків направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження та вважає, що вони порушують вимоги ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки на конверті стоїть поштовий штамп від 12.12.2014 року.

В судове засідання, призначене на 05 січня 2015 року, сторони не з'явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином та своєчасно. В своєму адміністративному позові позивач просить суд розглянути справу за його відсутністю (а.с.4).

Суд з урахуванням ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив розглянути дану адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2014 року державний виконавець Відділу Державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області Ковальов С.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45742931 (а.с.6).

Зазначена вище постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята на підставі вимоги Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області № Ф - 1302 У від 20.08.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави недоїмки 1267,95 грн.

21.12.2014 року засобами поштового зв'язку позивач отримав копію постанови державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області Ковальова С.В. про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2014 року ВП № 45742931.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши законність дій відповідача суд дійшов висновку, що вищезазначені дії відповідача щодо порушення строків направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2014 року ВП № 45742931 здійснені відповідачем неправомірно, у зв'язку з чим заявлені позивачем вимоги про визнання таких дій неправомірними в частині порушення строків направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження належать до задоволення в повному обсязі.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що відповідач постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2014 року ВП № 45742931 направив на адресу позивача разом з супровідним листом від 09.12.2014 року № 54829 (а.с.5).

Так, відповідно до ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Крім того, згідно з ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З сукупного аналізу вказаних вище норм права суд встановив, що відповідач повинен був направити постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2014 року ВП № 45742931 та супровідний лист від 09.12.2014 року № 54829 не пізніше 10 грудня 2014 року.

В своїй позовній заяві позивач зазначає, що згідно конверту та поштового штампу на ньому копія постанови про відкриття виконавчого провадження фактично надіслана на його адресу відповідачем 12.12.2014 року.

Суд погоджується з такими доводами позивача та зазначає, що на виконання ухвали суду від 26.12.2014 року про надання всіх наявних документів та матеріалів, що стосуються розгляду даної заяви та можуть бути використані як докази в даній справі відповідач надав до суду реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції за 09.12.2014 року та розрахунковий фіскальний чек.

З огляду на зазначений реєстр суд встановив, що на ньому дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини відділення поштового зв'язку відповідає 12.12.2014 року.

Крім того, фіскальний чек відділення поштового зв'язку про направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2014 року ВП № 45742931 на адресу позивача також містить дату 12.12.2014 року.

Відповідно до п.66, 67, 68 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, у разі відправляння згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії, що включається до одного списку, кількість примірників списків та необхідність подання їх в електронному вигляді визначається оператором поштового зв'язку. До списку включаються поштові відправлення, поштові перекази, згруповані за способом пересилання. Список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів та бандеролей з оголошеною цінністю, посилок, прямих контейнерів, поштових переказів - підписами керівника та головного бухгалтера. Підписи скріплюються відповідними печатками (за наявності). Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.

Крім того, суд наголошує, що згідно з п.73 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання.

Виходячи з вищезазначеного, суд встановив, що відповідач копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2014 року ВП № 45742931 надіслав на адресу позивача 12.12.2014 року, що є порушенням ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження».

Під час судового розгляду справи відповідач не надав доказів, які б спростовували зазначені вище факти.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що належать до задоволення у повному обсязі.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.1 статті 94 КАС України: «Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його службова або посадова особа».

Відповідно до пп. 3 п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п. 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, орган Державної казначейської служби України зобов'язаний стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В даному випадку стягнення судових витрат необхідно провести шляхом їх безспірного списання із рахунка Відділу Державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Правилами надання послуг поштового зв'язку, ст.ст. 2, 6-9, 11, 52, 69-71, 86, 94, 106, 128, 159-164, 181 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Відділу Державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області в частині порушення строків направлення на адресу ОСОБА_1 копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2014 року ВП № 45742931.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 73 (сімдесят три),08 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Суддя М.М. Кравченко