Court ruling № 42482946, 23.01.2015, Novomoskovsk City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast

У Х В А Л А

Справа № 183/3152/14

№ 2-з/183/9/15

23.01.2015 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк В.В,

при секретарі Тен І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, про визнання майна сумісною власністю подружжя.

Від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій в якості забезпечення позову просить накласти арешт на:

- жилий будинок АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Новомосковським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 09.06.2001 року), що проживає за адресою: АДРЕСА_1;

- земельну ділянку (кадастровий номер 1211900000:03:007:0113) під будинком АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Новомосковським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 09.06.2001 року), що проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Заява мотивована тим, що у відповідача є можливість оформити документи і відчужити (продати, подарувати тощо) в будь-який час нерухоме майно, яке належить йому на праві власності без відома позивачки та без її згоди, це ускладнить виконання рішення суду.

Сторони, у відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України, в судове засідання не викликалися, у зв'язку з чим, на підставі ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали позову, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову. Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України одним із способів забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір з приводу визнання житлового будинку і земельної ділянки розташованих за адресою: АДРЕСА_1, об'єктами спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на ці об'єкти нерухомості. При цьому, в силу того, що право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано на відповідача ОСОБА_2, останній може розпорядитися нею на свій власний розсуд і відчужити її, що в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній цивільній справі.

Все зазначене дає підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити подане клопотання частково і вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1, адже вжиття заходів забезпечення позову в даному випадку є доцільним, обґрунтованим та співрозмірним заявленим вимогам.

Стосовно накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1, то суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви, на момент придбання відповідачем будинку даний будинок представляв собою стару споруду, непридатну для житла. На даний момент проведений демонтаж старого будинку і збудований новий будинок, який має інші технічні характеристики ніж первісні сто воно старого будинку. Втім, заявник не надає суду правовстановлюючі документи на цей житловий будинок, не надає доказів того, що відповідач може відчужити дане майно і у зв'язку з цим може утруднитися чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову. Також, суду не надано доказів вартості даного майна, що позбавляє суд можливості встановити співрозмірність заявлених вимог позовним.

Отже, аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що подана заява в частині накладення арешту на житловий будинок не обґрунтована, не співрозмірна заявленим вимогам, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151-153 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку (кадастровий номер 1211900000:03:007:0113) під будинком АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Новомосковським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 09.06.2001 року), що проживає за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні іншої частині вимог - відмовити.

Копію ухвали направити для відома сторонам, для виконання - у відділ ДВС Новомосковського МУЮ Дніпропетровській області.

На підставі ч. 9 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області, протягом 5 днів з дня її проголошення, а у разі її постановлення без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Березюк